2 грудня 2019 року Зеленський заявив: «Також знайшли цікаве рішення, яке дозволить наступної зими зменшити тарифи на тепло майже на половину. Це буде дійсно окрема програма”.
Очевидно, Зеленський «зменшує» тарифи за методологією, відомою лише йому. Тому що кожного року, за даними Держстату, сума нарахованих тарифів з 2019 року тільки збільшується. До прикладу, у жовтні 2019 року всього за житлово-комунальні послуги було нараховано плату для населення в сумі 7 млрд. грн., у жовтні 2020 року ця сума вже складала 11 млрд. грн., а у жовтні 2021 року населенню за житлово-комунальні послуги було нараховано 16,4 млрд. грн. Звідки така динаміка? Чи, може, хтось думає, що
кожного року споживання послуг зростає при стабільному зменшенні чисельності населення, тобто споживачів?
Варто зазначити, що ріст тарифів за спожиті житлово-комунальні послуги супроводжується політикою президента Зеленського, спрямованою на скорочення обсягу субсидій для населення на оплату житлово-комунальних послуг. Так, у 2021 році на субсидії було виділено 35,2 млрд.грн., це було настільки мало, що ВРУ змушена була вносити зміни до Держбюджету, збільшуючи суму субсидій на 12 млрд.грн. (це після всіх драконівських «вдосконалень» Кабміном порядку призначення субсидій, які об’єктивно скорочували чисельність субсидіантів) – всього на кінець 2021 року у Держбюджеті закладено субсидій на суму 47, 257 млрд.грн.
У Держбюджеті на 2022 рік закладено субсидій на 38,38 млрд. грн., що є неадекватною сумою. Для порівняння – при Порошенку у 2018 році субсидій закладалося на 20 млрд. грн. більше, ніж у 2022 році.
