Після скорочення в листопаді комісії інтерчейндж банки почали переглядати кешбеки. 
Про це банкіри
розповіли під час круглого столу «Коли все буде cashless: як найближчим часом розвиватимуться безготівкові платежі в Україні», організованого «Фінансовим клубом».
«Емісійні бізнеси банкірів не в захваті від того, що відбулося. Наші продукти були сконструйовані із активним використанням кешбеку – і за дебетовими картками, і кредитними. Ми з дебетових карток вже прибрали кешбек», – повідомив заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький.
Хоча збільшення вартості обслуговування дебетових карток в банку уникнули.
«Поки що ці продукти не будуть платними, але ми розуміємо, що, напевно, влітку наступного року, за наступної хвилі зниження інтерчейнджу, будемо для себе приймати рішення, чи вводити за дебетовими картками певну фіксовану плату за обслуговування – щомісячну або щорічну», – попередив Артур Муравицький.
Голова Ради НАБУ Олена Коробкова пояснила, що інтерчейндж в більшості банків був «основним джерелом фінансування кешбеків». І в асоціації, і в НБУ виступали проти законодавчого регулювання комісії інтерчейндж. «Вдалося уникнути ухвалення відповідного закону», – сказала Олена Коробкова.
Спроби запровадити обмеження не припиняються.
«Законопроєкт № 6348 стосується розміру комісійної винагороди за еквайринг і відповідальності за порушення граничного розміру. Лобі ритейлерів є в парламенті», – констатує Олена Коробкова.
«НБУ виступає проти різкого адміністративного зниження інтерчейнджу. Зниження, яке відбулося цього року, було трохи швидше, ніж зниження в 2018-2019 роках. Тому банкіри з не найбільших банків чи з тих, хто майже не займається еквайрингом, кажуть про те, що майже нічого не змінилося», – зазначив заступник голови НБУ Олексій Шабан.
