У липні курс гривні щодо долара одномоментно знецінився аж на 25%. На цей крок Національний банк пішов, як заявила
у інтерв’ю «Главкому» перша заступниця голови Нацбанку Катерина Рожкова, для того, аби зменшити дисбаланс
«Нам потрібно було «переприв'язати» курс на рівні, який учасники ринку вважали б рівноважним навіть чисто психологічно», – пояснила Рожкова.
За її словами, після початку війни кількість валюти, яка надходила до України, значно зменшилася через проблеми із експортом. «Якщо в перші місяці [повномасштабної війни] експорт та імпорт «просіли» приблизно однаково, то з поступовим відновленням економіки імпорт почав відновлюватися швидше. Крім того, сильно зросли обсяги витрат наших громадян – вимушених переселенців закордоном», – заявила перша заступника голови Нацбанку, зазначивши, що в таких умовах валюти в Україну заходить суттєво менше, ніж виходить. А цю різницю держава покриває із золотовалютних резервів.
Варіант із поверненням до класичного плаваючого чи ринкового курсу гривні у короткостроковій перспективі Національний банк відкинув – це, за словами Рожкової, стало б додатковим шоком для вітчизняної економіки: «Про повернення до класичного плаваючого курсоутворення у короткій перспективі ми ніколи не говорили».
Саме тому було прийняте рішення про зниження курсу гривні. Разом з тим Нацбанк, пояснила Катерина Рожкова, враховував як девальваційні очікування, так і «просідання» інших валют (зокрема, у країнах-партнерах України) щодо долару США.
