У рамках четвертого пакету санкцій Євросоюз з 1 квітня 2022 року заборонив імпорт із Росії сталевих продуктів - прокату та труб. Восьмий пакет санкцій нібито розширює запроваджені раніше обмеження. Проте після аналізу стає ясно, що запроваджені санкції ніяк не вплинуть на експорт російської металопродукції до ЄС.
Про це пише
ГМК Центр.
"З урахуванням восьмого пакету санкцій та раніше запроваджених обмежень, під заборону потрапили чорні метали та вироби з них, при цьому обмеження не стосуються чавуну та феросплавів. Крім того, нові обмеження на імпорт сталі набувають чинності з 30 вересня 2023 року, а окремих сталевих напівфабрикатів - з 1 квітня, і навіть з 1 жовтня 2024 року", - пише видання.
У ГМК Центрі пояснюють: у ЄС розташовані перекатні заводи (зокрема російських компаній), які працюють на імпортних напівфабрикатах. Тому європейські перекатники виступили передусім проти заборони імпорту слябів із Росії – і, судячи з усього, їх почули.
"Хоча санкції прямо забороняють імпорт сталевої продукції, виробленої в третіх країнах з російської сталі, але незрозумілий механізм контролю, а його потенційна ефективність викликає сумніви. Крім того, Росія зможе нарощувати експорт чавуну, на який санкції не поширюються. Тобто російський чавун можна буде експортувати як до країн ЄС, так і до Туреччини, Китаю та інших країн, які зможуть постачати до ЄС продукцію, виготовлену з російського чавуну. Причому зростання експорту російського чавуну можливе за будь-якого сценарію", - резюмує видання.
Як відомо, Єврокомісія ініціювала розширення санкцій проти імпорту російської металургії. Проте група європейських прокатних заводів, яка назвала себе EU Reroller Forum, висловила незгоду з цим рішенням.
Як з’ясувалося згодом, EU Reroller Forum включає в себе підприємства, які прямо або опосередковано пов’язані з Росією – до прикладу, у компанії Marcegaglia є металургійний завод у місті Владимир, а NBH взагалі є спільним підприємством російського NLMK та Агентства з управління фінансовими інвестиціями бельгійського регіону Валлонія.
