Хоча війна ще не завершена, керівники західних країн, а також державні та приватні компанії, вже розробляють плани повоєнної відбудови України та очікують найбільшого контракту з часів щонайменше Другої світової війни.
Про це пише
Bloomberg.
Зазначається, що уряди, керівники та інвестори країн Заходу вже намагаються знайти місце для повоєнної реконструкції України, яка, за оцінками Європейського інвестиційного банку, може скласти понад 1 трлн доларів. З поправкою на інфляцію, це вп'ятеро більше, ніж фінансований США "План Маршалла" після Другої світової війни.
Базові масштаби реконструкції
Огляд відновлювальних робіт по всій Україні - навіть в умовах бойових дій, що тривають вже третій рік - дає уявлення про те, як можуть виглядати масштаби та вигляд загальної відбудови країни.
Так, німецькі та австрійські компанії планують підприємства в інфраструктурі та обороні, JPMorgan Chase & Co. чекає на робочі групи для "передпроектного планування", а Данія поки що виділила 120 млн євро (130 млн доларів) на відбудову суднобудівного хабу в Миколаєві.
Найбільший виробник сталі, Metinvest BV, оцінює, що після початку масштабної реконструкції для відновлення житла та соціальної інфраструктури, протягом п'яти-десяти років знадобиться близько 3,5 млн тонн сталі. Компанія заявляє, що готова задовольнити цей попит.
Німецькі компанії слідують за своїм урядом, який підтримує Україну на двосторонньому рівні. У лютому оборонний гігант Rheinmetall AG оголосив про плани створити в Україні підприємство з виробництва вкрай необхідних 155-мм артилерійських боєприпасів.
Виробник будівельних матеріалів Fixit з минулого року відкриває новий виробничий майданчик на заході України, а хімічна компанія Bayer AG оголосила про інвестиції у виробництво насіння.
Австрійська компанія Waagner-Biro Bridge Systems, яка виробляє модульні сталеві шляхопроводи, що перетинають річки і долини, вже розпочала виробництво на майданчику в Західній Україні. Минулого року гендиректор компанії Ріхард Кершбаумер в інтерв'ю сказав, що "роботи вистачить на десятиліття".
"З огляду на те, звідки будуть надходити кошти, американські та європейські компанії, ймовірно, отримають левову частку контрактів", - пише Bloomberg.
Туреччина не пасе задніх
Турецькі компанії відновлюють мости і дороги, постачають генератори енергії та мобільні госпіталі, сподіваючись, що матимуть перевагу, коли почнеться конкуренція за великі контракти.
За два роки війни, турецькі будівельні підрядники завершили 70 проектів в Україні на загальну суму близько 1 млрд доларів. Найбільший із них, - Onur Group, - ремонтує підірвані мости, зокрема міст в Ірпені на околиці Києва.
У співпраці з південнокорейською Samsung C&T Corp., Onur Group також будувала в Україні мобільні шпиталі. Згодом компанія хоче відновити реконструкцію Міжнародного аеропорту "Дніпро", а також деякі проекти з будівництва автодоріг.
Хоча конкуренція за контракти буде величезною, турецькі компанії сподіваються, що їхній досвід роботи в країнах, які боролися з конфліктом або корупцією, дасть їм перевагу.
Стамбульська компанія Dogus Construction, яка вже багато років працює в Україні, відновлює три мости за підтримки Великої Британії і, за словами її представника в Україні Сухи Канатана, очікує, що одного дня отримає контракти на суму "кілька мільярдів доларів" від реконструкції.
Корпоративні настрої
Представники компаній зазначають, що незалежно від того, що станеться в найближчій перспективі, реконструкція України має колись початися. Корпораціям просто слід переконатися, що вони готові до цього.
Наприклад, розташована за межами України угорська інжинірингова компанія Ganz-Mavag, зазначила, що однією з причин участі в тендері на купівлю іспанського виробника поїздів Talgo SA, було збільшення потужностей для задоволення попиту в Східній Європі протягом наступного десятиліття. Це буде зумовлено реконструкцією в Україні, коли вона почнеться.
У Миколаєві консультанти та місцева влада розробляють генеральний план розвитку міста до 2050 року. За словами Єспера Карупа Педерсена, технічного директора і керівника проекту данської інженерно-консалтингової компанії Cowi, що працює над реконструкцією Миколаєва, багато з них залишаються лише на папері, оскільки подальший прогрес неможливий до закінчення війни, - багато проектів можуть стати мішенями для бомбардувань. Крім того, сьогодні ускладнене отримання документів від місцевої влади, адже людей забирають на фронт і це створює прогалини в державному управлінні.
Більшість виділених муніципалітету коштів із Данії, були використані на придбання генераторів, водяних насосів, обігрівачів та підтримку зусиль з розмінування Миколаєва, населення якого зменшилося після вторгнення росіян два роки тому.
Водночас, головний економіст Європейського банку реконструкції та розвитку Беата Яворчік, який з початку війни надав Україні 3,8 млрд євро фінансування, зазначила, що фокус має бути не лише на грошах, але й на людях.
Натомість, пише Bloomberg, кожна відповідальна за проект відбудови в Україні людина, на сьогоднішній день не може знати, якого розміру буде територія країни після закінчення війни.
"Мапа України буде залежати від того, яку частину нині окупованої території поверне собі Київ, а також від того, коли і де вирішить жити понад чверть довоєнного населення країни. Росіяни на сьогоднішній день контролюють близько 18% території України", - пише агентство.
Також наразі невідомо, як гарантувати, що після мирної угоди, росіяни знову не окупують області та райони, де виконані відновлювальні роботи.
