ФБР проти Коломойського: наскільки серйозними є претензії США до олігарха

"Усі інвестиції в США було зроблено з власних коштів, отриманих у 2007–2008 роках за угодою з Evraz і з доходів інших бізнесів, які зберігалися в Приватбанку. Все інше категорично відкидається", — так Ігор Коломойський прокоментував вимогу Мін’юсту США конфіскувати офісні центри в Луїсвіллі й Далласі, обшуки в офісі групи компаній Optima в Огайо та Флориді, а також обвинувачення на свою адресу в розкраданні мільярдів доларів із Приватбанку, а потім у відмиванні цих грошей у Сполучених Штатах.

Про це йдеться у матеріалі "ZN".

Нижче ми розповідаємо версію американського правосуддя. Текст заснований на скаргах, поданих Міністерством юстиції США в Окружний суд США Південного округу Флориди. Скарга — це просто твердження, і всі обвинувачувані вважаються невинуватими доти, доки їхньої провини не буде доведено в суді.

Крім добре нам знайомих Ігоря Коломойського й Геннадія Боголюбова, у справі регулярно згадуються їхні партнери в США Мордехай Корф і Уріель Лабер.

Корф разом із Коломойським і Боголюбовим був співвласником десятків компаній у США, найчастіше будучи їхнім президентом або гендиректором. Компанії, що належать і контрольовані Корфом, зазвичай мають у назві слово "Optima" (ми з ними вже познайомилися, коли вивчали позов Приватбанку проти колишніх власників, поданий у штаті Делавер). Корф був також співвласником латвійської філії Приватбанку.

Лабер разом із Корфом купував компанії в США для Коломойського й Боголюбова під егідою компаній "Оптіма" й управляв ними. Лабер також входить до наглядової ради "Укрнафти", української нафтогазової компанії, в якій група "Приват" володіє значною часткою. Як і Корф, Лабер був співвласником латвійської філії Приватбанку.

Далласький клуб покупців

Перший з об'єктів, що потрапили під конфіскацію, — це CompuCom Campus у Далласі, штат Техас. Куплений 2010-го. Коштував 47,4 млн дол. CompuCom — офісний парк площею 78 тис. кв. м, що включає 8-поверхову офісну вежу, службову будівлю, а також паркування на 1000 машиномісць. Для придбання власності Корф і Лабер створили ще одну "Оптіму" — Optima 7171 LLC, яка традиційно стала 100-процентною "дочкою" Optima Ventures (заснованої Коломойським, Боголюбовим, Корфом і Лабером). Купували, як штангісти, — в три підходи.

Перший: Optima Ventures зробила три платежі по 250 тис. дол., два з яких з рахунку Pavanti Enterprises Limited (належить також Коломойському), а третій — із рахунку Optima 1375 (власники — Коломойський, Боголюбов, Корф і Лабер).

Другий підхід: Optima 7171 взяла іпотечний кредит на 32,2 млн дол. у Texas Capital Bank, а довірчий акт на цю іпотеку підписав Корф.

Третій: Optima 7171 заплатила колишнім власникам 15 млн дол., що залишилися, включно з різними зборами.

Отже, саме ці 15 млн дол., за версією слідства, були грішми, украденими з Приватбанку.

Збирали їх теж у різних місцях (див. рис. 1).


Джерело перше: кредитна лінія на 50 млн дол., відкрита в Приватбанку для контрольованого групою «Приват» Покровського ГЗК (ПГЗК) у березні 2010-го.

Джерело друге: два кредити контрольованого групою "Приват" Запорізького заводу феросплавів (ЗФЗ) і кредит, виданий тоді ж компанії Glowston Products Ltd. (теж з орбіти групи "Приват"). Обидва отримали в грудні 2010-го в Приватбанку.

Протягом трьох днів, із 15 по 17 грудня, кошти двох позик ЗФЗ і позики Glowston частково було спрямовано на рахунки компаній Albroath International Corp, Chemstar Products LLC і Divot Enterprises у кіпрській філії Приватбанку. 17 грудня 2010-го о 16.30 їх об'єднали у 8 млн дол. на кіпрському рахунку компанії Brimmilton Limited (належала Коломойському й Боголюбову та контролювалася ними). І вже о 16.38 гроші було спрямовано на кіпрський рахунок у Приватбанку компанії Hetterington Group Ltd (ще одна компанія Коломойського й Боголюбова).

21 грудня 2010-го о 17.40 із кредиту ПГЗК 25 млн дол. відправилися на рахунок Halefield у кіпрському відділенні Приватбанку. О 19.10 того ж дня Halefield перевів усі 25 млн на рахунок Вrimmilton Limited, а вони відразу ж перевели 8 млн дол. із цих 25 млн на рахунок Hetterington Group Ltd, де їх об'єднали з попередніми 8 млн.

О 19.51 двома транзакціями ці кошти переказали на рахунок Pavanti, а вона о 20.31 перевела 15,1 млн дол. (з яких 8 млн — це кредит ПГЗК, а решта — кредити ЗФЗ і Glowston) на рахунок Optima Ventures у Regions Bank у США. До цієї транзакції на рахунку Optima Ventures було менш як 70 тис. дол. І вже наступного дня, 22 грудня, Optima 7171, яка несподівано розбагатіла, оплатила купівлю CompuCom Campus.

Ні, слідство не побачило тут особистих коштів, доходів від роботи компаній, грошей від угоди з Evraz. Електронні гроші не пахнуть тільки для профанів, а недолугі перекази та «швидкі угоди» не заплутують слідів, а лише звертають увагу на підозрілість таких транзакцій.

І американське слідство будує своє обвинувачення на тому, що кредити були отримані під конкретні цілі, у випадку ПГЗК і ЗФЗ — для фінансування поточної діяльності, а йшли на купівлю нерухомості в США. І погашатися, згідно з кредитними угодами, вони мали за рахунок прибутку компаній-позичальників, а гасилися за рахунок кредитів, узятих іншими компаніями. Регулярно й у великій кількості, з розмахом, гідним і Приватбанку, і групи «Приват». Охоче вірю, що у всесвіті Коломойського всі їхні гроші — це його гроші, але ФБР так точно не вважає.

Кентуккійське смажене курча

Другий об'єкт, що потрапив під конфіскацію, — 30-поверховий торгово-офісний центр PNC Plaza у центральному діловому районі Луїсвілля, штат Кентуккі, площею 55,7 тис. кв. м. Куплений наприкінці 2010 року за 77 млн дол.

Для його купівлі Корф створив компанію Optima 500, яка на 100% належить Optima Ventures.

Тут теж угода була не простою.

Спочатку в листопаді 2010 року і березні 2011 року Optima Ventures у рамках договору купівлі-продажу внесла заставу на загальну суму 3,5 млн дол.

Ці гроші Optima Ventures надійшли від безлічі інших членів родини Optima:

Optima Acquisitions (1,69 млн дол.), Optima 1300 LLC (900 тис.), Optima 925 LLC (390 тис.), Optima Stemmons LLC (190 тис.), Optima 1375 LLC (100 тис.) і Optima Management Group LLC (30 тис. дол.). Ще 200 тис. дол. надійшли від Pavanti. Буквально збирали з хати по нитці лише на заставу.

Потім 21 вересня 2011-го Optima 500 прийняла непогашену іпотеку на PNC Plaza, яка становила 65,7 млн дол.

І нарешті, Optima 500 перевела 13,1 млн дол. колишнім власникам PNC Plaza, оплативши частину вартості, що залишилася, а також покривши супутні витрати й збори. От ці 13 млн дол., на думку ФБР, теж було по-шахрайському виведено з Приватбанку.

Як і у випадку з CompuCom Campus, усе складно в цій схемі лише на перший погляд.

Через два тижні після внесення 3,5 млн дол. застави ЗФЗ відкрив у Приватбанку нову кредитну лінію на 9,3 млн дол., знову для «фінансування поточних операцій», знову як джерело погашення вказавши «доходи від основної діяльності». Насправді гасився цей кредит трьома іншими взятими в Приватбанку кредитами, а заставами по ньому виступали права вимоги на фіктивні поставки товару вже згаданої нами в попередній схемі Chemstar Products LLC, яка належить Г.Боголюбову.

Однак основна частина коштів на купівлю PNC Plaza надійшла від іншого кредиту обсягом 13,5 млн дол., отриманого Нікопольським заводом феросплавів (НЗФ) через десять днів після внесення застави за PNC Plaza. Відразу після підтвердження кредиту, який теж видавався на «фінансування поточної діяльності», 11,1 млн дол. було спрямовано на кіпрський рахунок у Приватбанку все тієї ж Chemstar Products LLC. Там вони й зустрілися з 3,6 млн дол., які надійшли від кредиту ЗФЗ.

Далі схемники вирішили, що це занадто просто, і провели маневри, які мали заплутати слідство:

20 вересня 2011-го о 17.02 1,3 млн дол. кредиту ЗФЗ Chemstar переводить на кіпрський рахунок Divot Enterprises Limited.

О 17.16 ці гроші вже на рахунку ще однієї компанії Коломойського Logarinvest Limited.

О 17.37 — уже в Demeter Diversified LLC (також належить Коломойському й Боголюбову).

О 18.32 гроші повертаються назад на рахунок Chemstar.

Два дні по тому 18,2 млн дол., включаючи кошти обох кредитів, із рахунку Chemstar кинули знову на кіпрський рахунок Divot Enterprises, із них 15,6 млн того ж вечора Divot переводить на кіпрський рахунок у Приватбанку компанії Kadis Holding Limited (і вона у власності Коломойського), і через кілька секунд Kadis кидає всю суму на кіпрський рахунок Pavanti.

Цього ж дня Pavanti переводить 15,6 млн дол. двома окремими транзакціями на рахунок Optima Ventures в Regions Bank у США (див. рис. 2).


До слова, до цього переказу на рахунку в Optima Ventures було аж три тисячі доларів. А після переказу вони успішно закрили угоду, купивши нерухомість за 77 млн дол.

На цьому історія не закінчилася. У березні 2017-го Optima 500 оголосила дефолт по іпотеці, яку вона «купила» разом із PNC Plaza. На той момент її борг разом зі штрафами й пенею становив 65 млн дол., і Банк США ініціював позов про викуп заставленого майна в Optima 500. Корф і Лабер не розгубилися, реструктуризували іпотеку й створили нову компанію, яка управляє власністю і справно одержує фінансування від якихось Felman Trading Americas Inc. і Optima 1375 II. Від компаній групи «Оптіма» Felman Trading Inc. і Optima 1375 їх відрізняла лише відсутність Коломойського й Боголюбова в кінцевих бенефіціарах. Що, на думку американського правосуддя, було незначною спробою «приховати роль українських олігархів і використання шахрайських коштів». А наприкінці 2019-го Корф і Лабер і зовсім продали PNC Plaza за 22,25 млн дол., за словами слідства, «конвертувавши нерухомість, куплену за украдені гроші, в чистий капітал».

Київський пряник

Це два епізоди з десятків, які фігурують у вже доступних документах. Просто по цих об'єктах уже ініційовано конфіскацію, а по інших — у процесі. У ліпші роки (поки не відрубали доступ до Приватбанку) Optima Ventures тільки в Клівленді володіла понад 260 тис. кв. м комерційної нерухомості.

І претензії до угод «оптім» завжди однакові: кредити видавалися на одні цілі, а витрачалися на інші, кредити мали повертатися з коштів, зароблених позичальниками, а поверталися за рахунок нових кредитів, причому взятих третіми компаніями, як застави були не реальні об'єкти, а права вимоги на поставки, яких ніколи не було. Але це лише прелюдія до обвинувачення, яка дозволяє суддям оцінити всю картину того, що відбувається, головне ж питання американського правосуддя до Коломойського, Боголюбова, Корфа й Лабера: чому сотні різних «оптім», які не ведуть нормальної господарської діяльності, з умовними трьома баксами на рахунках, за гроші кредитів українських компаній купували в США нерухомість? І однієї угоди з Evraz недостатньо, щоб на нього відповісти, тим більше тим, хто знає всі твої транзакції похвилинно й у кожному документі незмінно згадує про використання свого впливу на Приватбанк Коломойським і Боголюбовим, щоб «украсти мільярди з коштів банку».

А тепер відверто діяльність Коломойського, Боголюбова й компанії в США розслідують підрозділ ФБР у Клівленді, відділ міжнародної корупції ФБР, відділи кримінальних розслідувань Служби внутрішніх доходів США та Служби митного й прикордонного контролю США за підтримки прокуратури Південного округу Флориди, прокуратури Північного округу штату Огайо й Управління у міжнародних справах Міністерства юстиції США. Хто розслідує діяльність Коломойського і Боголюбова в Україні?

Десь в Офісі генерального прокурора припали пилом коробки з розслідуванням шахрайства в Приватбанку, проведеним міжнародним детективним агентством Kroll. Їх ніхто, крім Луценка й Богдана, навіть не відкрив. А в судах Лондона, Делавера й Кіпру використовують. І арешт на активи Коломойського і Боголюбова накладено Лондонським судом, а не якимось дніпровським. А ще рік тому, за інформацією ZN.UA, Мін’юст США передавав нашій Генеральній прокуратурі список активів Коломойського та Боголюбова в США з проханням перевірити, чи не були вони придбані за кошти, виведені з Приватбанку. І тут теж упоралися без нашої участі.

У результаті Штати вже ініціювали конфіскацію майна Коломойського та Боголюбова, а ми гадаємо, чи повернуться в Україну хоча б крихти наших із вами грошей, виведених із Приватбанку. Навіть підставити «фінансове» плече слідству не можемо. Так, Лондонський суд обмежив витрати Коломойського 20 тисячами фунтів на тиждень, але це обмеження не поширюється на оплату послуг його адвокатів. А це армія дорогих юристів, що представляють його інтереси в сотнях процесів в декількох країнах. Чи не час задуматися нашим державникам, де беруться гроші для утримання цієї армії і згадати, що як мінімум "Укрнафта" і "Центренерго" поки що у власності України, а не Коломойського. Складно, розумію, проте не соромно.

І це ще перед нинішньою владою не постало питання про екстрадицію обвинувачуваних, які сидять в Україні не з любові до батьківщини, а винятково зі страху перед американським правосуддям, про що ми теж уже писали. Хай там як, шестірень американського правосуддя вже не зупинити, і з позицією України в цій справі давно настав час визначитися, щоб потім традиційно не червоніти перед власними громадянами, та й перед іншими країнами.