Україна, яка адаптувала норми внутрішнього енергоринку до європейського законодавства у цій сфері, має намір подати позов проти Газпрому за порушення європейського законодавства у сфері конкуренції.Про це заявив виконавчий директор Групи «Нафтогаз» Юрій Вітренко у вівторок під час конференції щодо майбутнього української газотранспортної системи, яка відбулася під егідою Центру європейської політики (EPC) у Брюсселі.
«Ми маємо твердий намір притягнути Газпром до відповідальності за порушення правил конкуренції на європейському ринку, який (позов - ред.) подаватимемо наприкінці квітня 2019 року. Тож на додаток до боротьби з Газпромом в (Стокгольмському) арбітражі, ми починаємо боротися з Газпромом в самій Європі. Ми будемо використовувати європейські закони щодо конкуренції як основу для такого позову, на користь європейським споживачам, Українській державі та стабільності в регіоні. Саме це є необхідним, щоб забезпечити майбутнє для ГТС України, а також європейську енергетичну безпеку», - наголосив представник «Нафтогазу».
На його переконання, якщо у поточному році буде завершено будівництво «Північного потоку – 2», це матиме важкі політичні та економічні наслідки для всієї Європи. Газпром зможе посилити власні монопольні позиції на європейському газовому ринку, що спонукає вже європейську сторону «грати» за правилами Газпрому та адаптувати європейське законодавство до його вимог без жодних винятків. А це призведе до зростання вартості газу для європейських споживачів, що неминуче матиме вже політичні наслідки для європейських урядів, які змушені будуть пояснювати своїм громадянам, яким чином проект «Північного потоку - 2», який мав би посилити стабільність постачання газу до Європи, перетворився на фактор, що підриває економічну та політичну стабільність континенту.
«Напевно, знайдуться в Європі талановиті політики, які знайдуть якісь причини, звинуватять Україну в тому, що та щось не так зробила, у третьому, десятому… Але, у 2020 році, скоріше за все, ми не побачимо жодного транзиту (Україною), натомість відбудеться підрив європейської енергетичної безпеки», - зауважив Юрій Вітренко.
За його словами, єдиний важіль впливу, який ще мають Єврокомісія і Україна, це сказати, що «Північний потік -2» може бути лише за умови збереження "українського шляху". "Продовжувати будувати «Північний потік – 2», і говорити, що він допоможе зберегти український транзит – це те саме, як стверджувати, що позбавити голодну людину їжі є найкращим способом її нагодувати", -заявив посадовець.
Він наголосив, що дотримання європейського законодавства залишається для України головною «лінією оборони» проти свавілля Газпрому, який намагається нав’язати Україні і Європі свої «поняття», за якими закон сили домінує над силою закону.
«На жаль, багато людей в Європі все ще вважають Росію стратегічним енергетичним партнером. Якщо Газпром нав’яже свою волю, це призведе до проблем зі стабільністю в Європі. Це реальність, з перед якою ми постаємо. Але ми віримо, що в Європі все ще є верховенство права, є дієва правова система, що було продемонстровано у рішеннях Стокгольмського арбітражу. Тож ми маємо намір продовжувати рухатися цим шляхом», - наголосив виконавчий директор Групи «Нафтогаз».
Як повідомлялося, 28 лютого 2018 року Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги Нафтогазу щодо транзитного контракту з Газпромом. За рішенням арбітражу, Нафтогаз домігся компенсації на суму $4,63 мільярдів за недопоставку Газпромом обсягів газу для транзиту.
Газопровід «Північний потік-2» будується з Росії до ФРН в обхід України через Балтійське море. Його довжина становитиме більш як 1200 км, пропускна здатність - 55 млрд кубометрів газу на рік.
Україна виступає проти будівництва «Північного потоку-2» через можливу втрату статусу транзитної держави. Крім того, противниками «Північного потоку-2» є США, Польща і країни Балтії, застерігаючи, що ЄС потрапить у залежність від російського газу.
