Державний та гарантований державою борг у 2020 році зросте до 63% ВВП. Про це йдеться в інфляційному звіті НБУ за жовтень.
"У 2020 році державний та гарантований державою борг зросте до 63% ВВП через нарощення дефіциту бюджету, падіння номінального ВВП, а також слабший, ніж наприкінці минулого року, обмінний курс гривні. Надалі цей показник знижуватиметься на 2–3 в. п. щороку завдяки зростанню економіки, виваженій фіскальній політиці та помірній волатильності обмінного курсу", - йдеться у звіті.
Також в НБУ відзначили, що відновлення економічної активності залишається нерівномірним, зокрема через збільшення захворюваності на COVID-19. Є вплив і сільського господарства передусім через нижчі цьогорічні врожаї. Тож очікується, що українська економіка скоротиться на близько 6% у 2020 році, але відновить зростання на рівні близько 4% у 2021–2022 роках.
"Основним драйвером зростання залишатиметься приватне споживання на тлі стрімкого підвищення мінімальної заробітної плати у 2021 році. Економічне зростання підтримають фіскальні стимули, м’яка монетарна політика та відновлення зовнішнього попиту за умов відсутності жорстких карантинних обмежень як в Україні, так і у світі", - вказали у регуляторі.
Прогноз інфляції на 2020 рік – 4,1% р/р. У 2021 році зростання споживчих цін пришвидшиться до 6,5%. Утім, вихід за верхню межу цільового діапазону, очікують у НБУ, буде тимчасовим. "На повернення інфляції до цілі буде спрямоване поступове формування жорсткіших монетарних умов у міру виходу економіки з кризи. Це дасть змогу повернути інфляцію до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. на початку 2022 року", - додали у регуляторі.
Також вказано, що у 2020 році очікується профіцит поточного рахунку, однак у наступні роки він повернеться до дефіциту.
Основним ризиком для реалізації окресленого прогнозу є суттєве погіршення епідемічної ситуації та повернення до жорстких карантинних заходів.
"Довготривала пандемія коронавірусу, стрімке підвищення рівня захворюваності та повернення до жорсткіших карантинних заходів як в Україні, так і в світі може призвести до суттєвішого та тривалішого охолодження глобальної та української економіки. Відповідно постане потреба в посиленні фіскальних та монетарних стимулів для підтримки економіки і населення. Основні зовнішні ризики на сьогодні теж пов’язані з успішністю приборкання пандемії на глобальному рівні", - підсумували у НБУ.
