[xvalue_foto1]Газова угода, яку в суботу була укладена між США, Польщею й Україною, була важливим моментом, перш за все, саме для української сторони. Вирватися з енергетичної залежності від Росії – це загалом не просте завдання. Перш за все, потрібна бажання проводити зміни.Колишній міністр енергетики Литви Ярослав Неверович в часи перших поставок зрідженого газу в порт Клайпеда, сказав, що для досягнення енергетичної свободи знадобилася робота трьох каденцій парламенту, — пише
Rzeczpospolita. Перший запланував зміни й приготував весь процес, другий ці зміни втілював й будував інфраструктуру, а третій – продовжив роботу попередників, отримуючи користь від змін.
Польща після років залежності від російського «Газпрому» нарешті стала на правильний шлях, щоб здобути повну свободу в газовій політиці. Попередній уряд будував термінал для прийому зрідженого газу у Свіноусьцю, а нинішня влада наважилася не просто розбудовувати порт, але й схвалила побудову газопроводу Baltic Pipe, завдяки якій можна буде отримувати газ з Норвегії.
Блакитного палива власного виробництва у Польщі не багато. Безпека, вочевидь, обходиться дорого, але на вільному ринку ціна на газ грає ключову роль. І питання не лише в тому, щоб отримати сировину з нового напрямку. Новий газ повинен бути конкурентним у вимірі ціни у порівнянні з тією, яку пропонують поточні постачальники.
Україна щороку споживає 30 мільярдів кубометрів газу, 20 мільярдів з яких добуває сама, а решту імпортує через реверсні поставки. Фактично це означає, що західні покупці «Газпрому» перепродають Києву частину, отриману від російського постачальника.
Якщо Росія відмовиться від транзиту через українську територію, в Києва з’являться проблеми з імпортом через реверс. Наростити внутрішній видобуток не так вже й просто без підтримки іноземних інвесторів, яких поки не багато. Польща може заповнити ці прогалини, доставляючи газ з терміналу у Свіноуйсьцю до кордону України.
Але потрібно збільшити пропускну здатність українсько-польського сполучення. І оскільки Польща виконала свою частину роботи, Україні бракує інвестицій на своєму боці від кордону. США, які отримати найбільшу вигоду від сланцевої революції, правильно роблять, що шукають покупців сировини в Центральній і Східній Європі. Американський міністр енергетики Рік Перрі заявив у Варшаві в суботу про скорочення залежності від Росії. Але настав час для конкретики.
Якщо Україна хоче отримати незалежність від газу Росії, вона повинна збудувати необхідну інфраструктуру, щоб отримати фізичні можливості для диверсифікації поставок і постачальників. Вона також повинна збудувати прозору систему торгівлі блакитним паливом. Наразі різні олігархічні групи отримають дохід від ролі посередників у цій торгівлі. А ціни в Україні формуються не на основі попиту й пропозиції. Настав час для вирішального руху з боку Києва.
