Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) називає «неповним, непереконливим та невмотивованим» рішення Печерського районного суду Києва, яким колишнього заступника керівника Офісу президента України Кирила Тимошенка було визнано невинуватим у вчиненні корупційних правопорушень. 
Про це йдеться в
повідомленні НАЗК.
«Незавершена судова реформа приводить до того, що за однаковими справами суди ухвалюють абсолютно різні рішення, що викликає справедливе обурення суспільства. Через недосконалість процедури розгляду подібних справ у місцевих судах українці позбавлені можливості дізнатися істину», – підкреслили у НАЗК.
Наголошується, що судове рішення набуло законної сили. Проте питання встановлення істини у справі Тимошенка не є однозначним через відсутність змагальності та всебічності під час її розгляду.
Нацагентство наполягає на власній правовій позиції та обґрунтованості протоколу про корупційне порушення щодо ексзаступника керівника Банкової Тимошенка. Зокрема, НАЗК вважає аргументи суду про визнання Тимошенка невинуватим неповними й непереконливими, а відповідне рішення – невмотивованим.
«Аргументи Печерського суду не переконали суспільство в тому, що ексзаступник керівника Офісу президента справді є невинуватим і, якби у НАЗК була можливість надати свої аргументи, Національне агентство ефективно нею скористалося б», – заявили в агентстві.
Зазначається, що через недосконалість законодавства у Національного агентства відсутня можливість представити свою позицію в суді чи оскаржити рішення в апеляційній інстанції.
Як наголосили в Нацагентстві, за чинним законодавством, НАЗК наділене повноваженнями складати протоколи про адміністративні правопорушення, проте не є стороною під час розгляду справи й не має можливості надати суду аргументи на захист своїх позицій.
НАЗК ще минулого року напрацювало пакет пропозицій щодо внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які б могли усунути недоліки та забезпечити об’єктивний та всесторонній розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією.
«Це можливо реалізувати, надавши процесу розгляду подібних справ ознак змагальності. Наразі ці пропозиції перебувають на розгляді в Кабінеті Міністрів», – зазначили в НАЗК.
Крім того, Державною антикорупційною програмою на 2023-2025 роки (ДАП) передбачено впровадження норми, відповідно до якої Нацагентству має бути надано статус учасника процесу у справах за складеними протоколами. У поєднанні з можливістю розгляду таких справ у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) замість місцевих судів це сприятиме напрацюванню усталеної судової практики щодо застосування вимог Закону «Про запобігання корупції».
