Російська розвідка, зіткнувшись із серйозними втратами після масової висилки дипломатів із західних країн, звернула свою увагу на «нелегалів» - таємних агентів, які працюють під виглядом звичайних громадян. Ці шпигуни, що ховаються під личиною нешкідливих професій, стали ключовим інструментом Москви для збору інформації та проведення секретних операцій.Експерти стверджують, що з початку вторгнення Росії в Україну роль «нелегалів» значно зросла. За даними фахівців, такі агенти тепер здійснюють близько 90% усіх розвідувальних операцій. Завдяки їхній здатності впроваджуватися в західні суспільства, «нелегали» стали незамінними, особливо в умовах обмежень для офіційних розвідників, пов'язаних із дипломатичними скандалами.
Один із яскравих прикладів роботи «нелегалів» - обмін заручниками 1 серпня, коли американських журналістів і російських правозахисників обміняли на вбивць і шпигунів. Серед обміняних опинилися Артем і Анна Дульцеви, які видавали себе за аргентинців і успішно керували стартапом і галереєю в Словенії, а також іспанський журналіст Пабло Гонсалес, також відомий як Павло Рубцов.
Гонсалес, працюючи журналістом для таких ЗМІ, як DW і VOA, насправді збирав інформацію про російські опозиційні групи і брав участь у підготовці до вторгнення в Україну. Незважаючи на арешт і тюремне ув'язнення в Польщі, його роль у російській розвідці стала очевидною після обміну, коли Путін особисто привітав його після повернення в Росію.
Російська розвідка активно використовує «нелегалів» для роботи в ключових секторах економіки і політики на Заході. Ці агенти часто не викликають підозр, оскільки діють у країнах, де контроль за іноземцями не такий суворий. Латинська Америка, наприклад, надає сприятливі умови для створення нових особистостей і ведення розвідувальної діяльності.
Марк Маргінедас, кореспондент іспанської газети El Periodico, стверджує, що Росія продовжує вкладати значні ресурси в підготовку таких агентів, які діють без дипломатичного захисту, але можуть збирати інформацію та вербувати нових шпигунів.
В умовах нових глобальних викликів і конфронтації із Заходом, російська розвідка активно використовує «нелегалів» для проникнення в опозиційні групи та радикальні рухи, впливаючи на суспільні настрої та політичні процеси. Це стає можливим завдяки тому, що багато хто з них має доступ до ключових осіб та організацій.
Історія Пабло Гонсалеса - яскравий приклад того, як майстерно можуть бути приховані справжні наміри шпигуна. Офіційно працюючи журналістом, він фактично виконував розвідувальні завдання, залишаючись при цьому поза підозрою у своїх колег і знайомих.
Сьогодні, коли традиційні методи шпигунства стають дедалі обмеженішими, «нелегали» посідають центральне місце в стратегії російської розвідки. Вони діють приховано, під прикриттям цивільних професій, і стають дедалі важливішими в умовах глобального протистояння Росії із Заходом.
