Росія стикається з помітним зниженням свого впливу на пострадянському просторі. Останні події у відносинах з Азербайджаном, що супроводжуються дипломатичними конфліктами і взаємними звинуваченнями, підтверджують цей тренд. Майже місяць після загострення дипломатичних зв'язків між Москвою і Баку напруженість зберігається, а спроб до примирення не видно.
Конфлікт почався після інциденту в Єкатеринбурзі, де російські правоохоронці застрелили двох громадян Азербайджану, які мали подвійне громадянство. Баку заявив, що загиблих було піддано тортурам. У відповідь Азербайджан затримав кількох громадян Росії, включно з двома журналістами державного агентства «Спутник», з ознаками насильства. Також було скасовано російські культурні заходи і перенесено візит віцепрем'єра Олексія Оверчука.
Ситуація загострилася обміном дипломатичними протестами, викликом послів та інформаційною війною в мережі. Це не перший випадок загострення: у грудні 2024 року Азербайджан уже призупинив дипломатичні відносини з Росією після ймовірного ураження свого цивільного літака російською ракетою.
Яскравим сигналом стало проведення 10 липня прямих переговорів президентів Азербайджану і Вірменії в Абу-Дабі без участі Москви. Це порушує усталену практику російських посередництв і демонструє зміну пріоритетів. У відповідь Кремль почав кампанію проти прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, особливо після арешту російсько-вірменського бізнесмена Самвела Карапетяна, обвинуваченого в підготовці перевороту.
Аналітики зазначають, що процес дистанціювання від Москви торкнувся не тільки Кавказу, а й інших регіонів. Грузія впевнено рухається в бік ЄС, Придністров'я залишається нестабільним, а вплив Росії в Центральній Азії поступово слабшає. Навіть традиційно лояльні Білорусь, Казахстан і Таджикистан демонструють ознаки невдоволення. Казахстан заборонив в'їзд кільком російським чиновникам, Узбекистан і Киргизія висловлювали протести через ставлення до своїх громадян, а президент Таджикистану публічно заявив про необхідність перегляду двосторонніх відносин.
Політолог Парвіз Муллоджанов вважає, що зниження впливу Росії - стійкий тренд. Він підкреслює, що Кавказ стає епіцентром геополітичного перерозподілу. Вірменія готова покинути ОДКБ, Азербайджан дедалі активніше зближується з Туреччиною, а країни регіону загалом втрачають інтерес до посилення зв'язків із Москвою.
Тим часом, деякі експерти зберігають оптимізм. Сайфулло Сафаров вважає, що культурно-історичні зв'язки з Росією залишаються міцними. Темур Умаров, аналітик Центру Карнегі, вважає вплив Росії все ще значним, особливо в Центральній Азії, але визнає, що Азербайджан завдяки своїй незалежності здатний діяти вільніше.
З початком війни в Україні 2022 року країни почали дедалі частіше перетинати раніше недоторканні «червоні лінії» у відносинах із Росією. На думку Умарова, Азербайджан уже продемонстрував, що може відкрито кидати виклик Москві і перевіряти її реакцію.
Внутрішня політика Росії, включно з репресіями проти мігрантів, також викликає критику. Незважаючи на декларації про важливість трудової міграції, посилюються рейди, депортації та активність націоналістичних угруповань. Це лише посилює антиросійські настрої в сусідніх країнах.
На думку більшості аналітиків, Москва навряд чи зробить висновки. У Кремлі не видно ознак зміни підходу до сусідів. Умаров вважає, що майбутні конфлікти будуть вирішуватися так само жорстко, як і у випадку з азербайджанським літаком. Навіть після трагедії Володимир Путін не приніс офіційних вибачень, що стало додатковим джерелом напруги.
На тлі геополітичної переорієнтації, посилення впливу Туреччини, Китаю та країн Перської затоки, а також внутрішньої жорсткої політики, Росія ризикує втратити позиції, які десятиліттями вважалися непохитними.
