Основою існування будь-якої сучасної армії є дизельне паливо. Воно використовується у більшості військових транспортних засобів, а також у генераторах, що забезпечують електроенергією командні пункти та житлові приміщення. Відповідно, щоби підтримувати боєздатність, російські військові потребують постійного надходження дизельного палива до своїх підрозділів в Україні. З настанням зими українські військові, схоже, докладають чималих зусиль, щоби перекрити росіянам шляхи постачання палива.
Сучасні танки споживають дизельне паливо зі швидкістю менше 1 галона (3,8 літра) на одну милю (1,61 км). Навіть коли транспортні засоби стоять, їхні двигуни продовжують працювати, щоби забезпечити живленням обладнання для націлювання, роботи радіостанцій та іншої електроніки. Крім того, величезна кількість дизельного палива необхідна для генераторів, які забезпечують електроенергією всю електроніку, що використовується будь-якою сучасною армією. Одна російська батальйонно-тактична група (БТГ) перевозить приблизно 10 тис. галонів (37854 л) пального для поповнення у своїх автоцистернах; це паливо розраховане на один день бойових дій. Російські логістичні канали повинні постачати пальне понад сотні БТГ, на додачу до низки воєнізованих груп.
Проблеми з паливом почали ускладнюватися через кліматичні особливості східноєвропейської зими. Попит на паливо зросте, оскільки воно використовується також і для обігріву. Тим часом сильний сніг та ожеледиця можуть перекрити шляхи постачання.
Досі у війні російським військам було важко забезпечити свої лінії постачання палива. Саме через дефіцит палива росіяни були змушені покинути велику кількість своїх транспортних засобів. Доктринально російська армія має оборонний характер; як такий, він не передбачає постійну підтримку наступальних операцій. Коли росіянам вдалося створити склади палива на передовій, вони були швидко знищені українською артилерією та безпілотниками. Як наслідок, росіяни були змушені транспортувати паливо в Україну з Росії.
Українці скористалися цією вразливістю російських військ, націлившись на їхні транспортні засоби постачання палива. Армія РФ вже втратила 239 бензовозів, насамперед це «Урал 4320» і «КамАЗ 6х6». Це багато, враховуючи, що у батальйонно-тактичній групі зазвичай є лише п’ять паливозаправників. ЗСУ також знищили кілька поїздів і цивільних цистерн, які везли паливо на фронт. До прикладу, один із недавніх ударів безпілотників по Росії був спрямований на склад пального.
Наразі найзапекліші бої точаться біля населених пунктів уздовж основних шляхів постачання. Наприклад, російська армія з початку серпня намагається взяти Бахмут, який є ключовим транспортним вузлом Донецької області. Взяття Бахмута дозволить росіянам контролювати важливу дорожню розв’язку, яка дасть їм можливість проїзду через Донецьку область. Тим не менш, українці впевнено стоять на захисті містечка від росіян і, як очікується, утримають Бахмут принаймні протягом зими.
Водночас український контрнаступ у Луганській області був зосереджений на відбитті міст Сватове та Кремінна. За даними Інституту вивчення війни, обидва ці міста є ключовими транспортними вузлами, через які пролягають основні російські маршрути постачання. Якщо українці зможуть відбити ці міста, російські окупанти будуть обмежені у своїх можливостях.
Ці спроби українців розбити російським військовим ланцюги постачання палива матимуть значні наслідки для війни. Без стабільного постачання дизпалива російські військові не будуть боєздатними, оскільки не зможуть маневрувати своєю технікою на полі бою. Російські війська будуть змушені зайняти суто оборонну позицію, фактично зупинивши свій рух вперед. Навіть у оборонній позиції росіянам знадобиться постійне постачання палива, хоча його треба буде менше, ніж при наступі. Без постачання палива підрозділи окупантів будуть швидко розбиті українським контрнаступом.
Що ще важливіше, без дизпалива російські солдати замерзнуть, адже вони потребують дизельного палива для своїх генераторів та обігрівачів. Історично доведено: холод і хвороби в армії призводили до низького морального духу та високого рівня дезертирства.
Українцям, ймовірно, вдасться знизити здатність російської армії дозаправляти свою технніку. Хоч це і не закінчить війну, цей крок дозволить українському контрнаступу досягти значних успіхів цієї зими. Ймовірно, це буде холодна, хаотична та непродуктивна зима для російських військ.
Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»
