«Росія веде імперіалістичну агресивну війну на порозі Європи», - нагадав Олаф Шольц на Світовому економічному форумі у Давосі 18 січня.
Німецький канцлер поспішив проголосити в тій же промові, що Росія «вже повністю провалилася у досягненні своїх імперіалістичних цілей», бо, як він висловився, «Україна захищається дуже успішно і з вражаючою відвагою».
Шольц підкреслив, що Берлін буде «підтримувати Україну так довго, як це буде потрібно».
«Щоб ця війна закінчилася, російська агресія повинна зазнати провалу», - проголосив він.
Попри такі заяви навіть ті, хто вражений шольцівським «zeitenwende» - історичним розворотом політики Німеччини проголошеним на третій день лютневого російського вторгнення в Україну, зауважують, що Берлін стримується.
Крістін Ламбрехт, яка, очолюючи німецьке міністерство оборони, серед перших великих досягнень називала постачання українцям кількох тисяч шоломів, пішла у відставку тоді, коли Німеччина вийшла на небувалий рівень збройної допомоги Україні з самохідними гаубицями, сучасними системами протиповітряної оборони і бойовими машинами піхоти Marder.
Але від Німеччини - європейського велетня з незрівнянними на континенті військово-промисловими потужностями очікують більшого.
Олаф Шольц у Давосі мав нагоду сказати, що його країна готова вслід за Британією і Францією та у відповідь на заклики Польщі й натяки Фінляндії та інших перейти до постачання Україні своїх бойових танків, що було б вищим рівнем військової допомоги і посиленням здатності українців контратакувати російських загарбників.
«Навіщо вагатися і навіщо вичікувати» з рішенням про постачання Україні танків «Леопард»? - запитав німецького канцлера український журналіст на форумі у Давосі.
Відповідаючи на це пряме запитання, Шольц перерахував багато видів зброї, яку німці надають українцям, але жодного разу не вимовив ні слова танк, ні «Леопард».
Примітною у його відповіді була згадки про «стратегію» колективності західної допомоги Україні і застереження про небезпеку «розростання російської війни проти України у війну НАТО з Росією».
Президент Зеленський, який кількома годинами згодом теж промовляв до форуму у Давосі через відеозв’язок з Києва, заявив, що дії світу у відповідь на російську війну мають бути «рішучіші і швидші».
«Постачання західних танків має випередити вторгнення чергових російських танків», - закликав Зеленський.
Тим часом з Берліна в інтерв’ю пресі неназвані посадовці транслювали натяки, що навіть рішення про надання важких танків Британією і оголошення Польщі та сигнали Фінляндії, Данії й інших про готовність передати «Леопарди» Україні не задовольняють прагнення Німеччини дотримуватися стратегії колективності.
«Німеччина не дозволить союзникам постачати Україні танки німецького виробництва для захисту від Росії, а також не постачатиме свої власні системи, якщо США не погодяться надати танки американського виробництва, сказав чільний німецький представник», - повідомила 18 січня газета The Wall Street Journal і подібне передало також агентство Reuters.
Спростувань цієї інформації з Берліна не надходило, в той час як новопризначений німецький міністр оборони Борис Пісторіус 19 січня готувався до першої зустрічі з американським колегою Ллойдом Остіном.
США досі наполягали, що надання американських танків Abrams Україні було б недоцільним з огляду на потребу величезної і обтяжливої системи підтримки для експлуатації такої техніки.
20 січня на американській військовій базі Рамштайн в Німеччині керівники військових відомств кількох десятків країн обговорюватимуть те, яку зброю далі надавати Україні для допомоги у війні з Росією.
Історичні причини стриманості Німеччини
«Друга Світова війна закінчилася давно - 80 років тому, але вона ще відлунює в українській, російській, польській і німецькій пам’яті... Надсилати німецькі танки Леопард, названі певними тваринами, що стало традицією в Німеччині ще до Другої Світової, це також відлунює історією, яка бентежить Берлін», - пояснював у розмові з «Голосом Америки» лектор з європейської політики в Королівському коледжі Лондона Александер Кларксон.
За його словами «танки - це надто нагадує про Другу Світову… Окрім історичних причин є і прагнення не випереджати американців через небажання виглядати ініціатором войовничої політики щодо Росії».
«Впродовж останніх тижнів і місяців у Німеччині відбуваються величезні дебати довкола того, що Німеччина може виявитися учасницею в цій війні… Відбувається постійний пошук червоних ліній. Ці самонав'язані червоні лінії постійно пересуваються кожного разу, коли Україні надають нові види зброї», - коментує Мінна Аландер з Фінського інституту з міжнародних справ.
Причиною таких болісних шукань Мінна Аландер у дописах в Twitter називає те, що «Німеччина - німці прагнуть за усіляку ціну уникнути відповідальності за ще одну світову війну».
«Це хибна логіка, бо до цього довести можуть також і бездіяльність та потурання. А для колишнього агресора ці перепони дуже високі», - вважає вона.
