Попит на китайські товари слабкий. Іноземні компанії продовжують переміщувати свої ланцюги постачання в інші місця. Навіть такі показники за такою діяльністю, як обмін за студентськими програмами та туризм, падають.
Ознаки історично низьких закордонних інвестицій у Китай помітні скрізь. Серед інших помітних моментів – криза будівельного сектору, високий державний борг, високі показники безробіття тощо. Є багато причин такої ситуації, але всі вони зводяться до ключового: економіка Китаю залишається слабкою, і іноземці більше не почуваються в країні безпечно фінансово і навіть фізично.
Наскільки поганим знаком є відтік іноземних інвесторів? Коротка відповідь: дуже поганим.
Минулого місяця аналітики очікували, що Пекін оголосить про низькі показники вхідних прямих іноземних інвестицій, але навіть песимісти були шоковані. Згідно з даними Державного валютного управління, зобов'язання за прямими інвестиціями за період з липня по вересень досягли дефіциту в $11,8 млрд. Такі цифри квартального дефіциту були зареєстровані у Китаї вперше.
Більшість аналітиків вбачають причину у прагненні інвесторів «зменшити ризики», але є й інші додаткові фактори, що погіршили ситуацію.
«Іноземні фірми, які працюють у Китаї, не лише відмовляються реінвестувати свої прибутки, але – вперше в історії – вони є великими продавцями своїх інвестицій китайським компаніям і репатріюють кошти», – коментує Ніколас Ларді, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона (США).
Як зазначили у Goldman Sachs (одна з найбільших інвестиційних компаній та світі. Заснована в 1869 році зі штаб-квартирою на Мангеттені в Нью-Йорку, – ред.), «оскільки процентні ставки в Китаї «низькі протягом тривалого часу», а процентні ставки за межами Китаю «високі протягом тривалого часу», тиск відтоку капіталу, ймовірно, зберігатиметься».
Лістинги китайських компаній на ринках США впали до неймовірних рівнів. Частково причиною тому є напруженість у відносинах між США та Китаєм, яка змушує інвесторів бути обережнішими.
Лістинг – допуск цінних паперів до торгів на фондовій біржі або позабіржовій торговельній системі і здійснення попереднього і наступного контролю за відповідністю цінних паперів та їх емітентів умовам та вимогам, встановленим у правилах біржі або іншого організатора торгівлі.
Китайська влада позакривала у країні усі іноземні консалтингові та аудиторські фірми, які є життєво важливими для потенційних інвесторів та іноземних компаній: для розуміння ризиків та інших корпоративних та політичних факторів перед ухваленням інвестиційних рішень.
Не сприяли покращенню інвестклімату і рейди китайських силовиків в офіси кількох американських компаній, зокрема, Mintz Group і Bain & Co., з подальшим затриманням місцевого персоналу.
Показники купівлі акцій китайських компаній, зареєстрованих за кордоном, також впали до мінімуму за 5 років. Для порівняння: у 2021 році 34 китайські первинні публічні розміщення в США залучили $12,6 млрд. Минулого року ця сума впала до $468 млн в результаті 14 IPO.
Initial Public Offering — первинне розміщення (пропозиція) цінних паперів на біржі. Таким чином залучають додаткові фінанси для розвитку бізнесу. Після появи на фондовому ринку організація з приватної перетворюється на публічну. Придбати її активи може кожен, хто має доступ до торгового майданчика.
Серед причин – регуляторна невизначеність і слабкі показники китайських компаній вдома. Крім того, західні експерти впродовж тривалого часу в один голос радили компаніям «зменшити ризики» своїх ланцюгів постачання з Китаю.
Все стало настільки погано, що 28 листопада китайський віце-прем'єр Лі Цян на першій Китайській міжнародній виставці зробив заяву: «Ми готові будувати тісніші виробничі та промислові партнерства в ланцюгах поставок з усіма країнами». Він також додав, що іноземним компаніям потрібно «обережніше ставитися до викликів і ризиків, спричинених протекціонізмом і безконтрольною глобалізацією».
Навіть кількість студентів, які їдуть до Китаю, різко скоротилася. У 2019 році в Китаї навчалися понад 11 тис. американців. За даними посольства США в Пекіні, цього року їхня кількість складає лише 350. Китай відчайдушно намагається зупинити цей відтік.
У серпні Китай оголосив про план із 24 пунктів щодо залучення іноземних інвестицій і покращення бізнес-середовища всередині країни – зокрема, в таких ключових секторах, як технології та біомедицина. Китай заявив, що «розширить канали припливу іноземного капіталу, які в відповідали інтересам іноземних інвесторів», але не надав конкретних деталей.
На нещодавньому саміті АТЕС у Сан-Франциско глава Китаю Сі Цзіньпін торкнувся цього питання: «Ми будемо надалі працювати над забезпеченням національного режиму для іноземних інвесторів».
Китай також покращить політику допомоги іноземцям при в’їзді та перебуванні в країні, включаючи усунення бар’єрів у фінансових, медичних і цифрових платіжних послугах, сказав він, але деталей, знов у ж таки, не розповів.
Проблеми надто великі, а засоби їх вирішення, які намагається впровадити Китай, надто слабкі, аби досягти суттєвого результату, коментує Пітер Петрі, професор міжнародних фінансів Університету Брандейса.
«Невизначеність щодо американсько-китайських відносин є причиною того, що багато американських компаній виходять з Китаю, і для того, щоб змінити це, знадобляться роки, — сказав він. – Ніщо (з того, що нині намагається впровадити Китай – ред.) у короткочасній перспективі не вирішить його проблем».
