Michael Schwirtz, New York Times, 08.10.2019
Почалося все з операції з дестабілізації Молдови, продовжилося отруєнням торговця зброєю у Болгарії та невдалою спробою державного заколоту у Чорногорії. Минулого року стався замах на життя колишнього московського шпигуна у Британії з використанням отруйної речовини нервово-паралітичної дії. Хоча за цими операціями тягнулися сліди московських спецслужб, влади цих країн спершу вважали їх окремими, ніяк не пов’язаними нападами.
Тепер Західні спецслужби дійшли висновку, що ці операції, і в принципі ще багато інших, є частиною активної та координованої кампанії з дестабілізації Европи, а здійснює її елітна група московитських спецслужбовців-розвідників з досвідом підривної діяльності, саботажу та замовних вбивств.
Група, відома як Група 29155, функціонувала досить давно, але на Заході її виявили нещодавно. Працівники служб розвідки з чотирьох західних країн кажуть, що невідомо, як часто Групу мобілізовують. Вони застерігають, що неможливо дізнатися, де та коли її члени знову завдадуть удару.
Метою Групи 29155, про яку раніше не доповідалося, є привертання уваги до того, наскільки президент Московії, Владімір Путін, активно бореться зі Заходом за допомогою його так званих гібридних воєнних дій — суміші пропаганди, хакерських атак та дезінформації — і відкритого воєнного протистояння.
“Гадаю, ми забули, наскільки відверто жорстокими можуть бути московити,” сказав Пітер Звек, офіцер військової розвідки у відставці та колишній аташе з питань оборони при Посольстві США у Москві. Він заявив, що не знав про існування групи.
У текстовому повідомленні Дмітрій Пєсков, речник пана Путіна, звернувся з питаннями щодо групи до Російського Міністерства Оборони. Міністерство не відповіло на прохання прокоментувати це.
Захована за бетонними стінами штаб-квартири Центру N161 спецпідготовки кадрів на сході Москви, група перебуває у командній єрархії військової розвідки Московії, широко відомої як ГРУ.
Хоча багато деталей операцій ГРУ залишаються таємницею, розвідувальні служби Заходу почали отримувати чіткішу картину її базової структури. У місяці, що передували президентським виборам 2016 року у США, американські службовці заявили, що дві кібер-групи ГРУ, відомі як 26165 і 74455, хакерським шляхом проникнули до серверів Демократичного Національного Комітету та кампанії Клінтон, а тоді опублікували внутрішнє листування.
Минулого року Роберт Мюллер, спеціальний прокурор, що вів розслідування втручання Московії у вибори 2016 року, висунув звинувачення більш ніж дванадцятьом офіцерам, однак більшість з них досі перебувають на волі. Команда хакерів діє у основному з Москви, за тисячі кілометрів від цілі.
На противагу їм, офіцери з Групи 29155 подорожують европейськими країнами. Декого нагороджено медалями ветеранів найкривавіших війн, розв’язаних Московією, – війни проти Афґаністану, Ічкерії та України. Їхні операції, згідно з доповідями західних розвідслужб, є настільки секретними, що про існування групи не відомо навіть іншим оперативникам ГРУ.
Група видається згуртованою. На одному фото, зробленому у 2017, є командир групи генерал-майор Андрєй Аверьянов у сірому костюмі та “метелику” на весіллі його доньки. Він позує із полковником Анатолієм Чепігою, одним із двох офіцерів, яких у Британії звинувачують у отруєнні колишнього шпигуна Сєрґєя Скрипаля.
“Це група ГРУ, що роками була активною у всій Европі,” — сказав один представник Европейської розвідки, який на умовах анонімності описав секретні розвіддані. “Було сюрпризом, що московити, це ГРУ, ця група відчували достатню свободу, щоб так вести неймовірно небезпечну діяльність у дружніх країнах. Це було шоком.”
Кожна з чотирьох операцій групи певною мірою привернула до себе увагу громадськості, навіть якщо владі знадобився час для підтвердження їхнього зв’язку. Західні розвідувальні служби першими ідентифікували групу після проваленого державного заколоту в Чорногорії, частиною якого було сплановане вбивство двома офіцерами Прем’єр-міністра країни та захоплення будівлі Парламенту.
Але влада почала помічати специфічну ціль групи – диверсії – лише після подій березня 2018 року – отруєння пана Скрипаля, колишнього офіцера ГРУ, який зрадив Московію, шпигуючи для Британії. Пан Скрипаль та його донька, Юлія, важко захворіли після контакту з отруйною речовиною нервово-паралітичної дії, але вижили.
Взагалі захворіло ще троє інших осіб, зокрема поліціянт, інший мужчина, який знайшов малу пляшечку (у якій, на думку британських слідчих, переносили отруйну речовину), та його дівчина, якій він віддав ту пляшечку. Дівчина, Дон Старджесс, померла після того, як помилково прийняла пляшечку за парфуми і побризкала отруйною речовиною на шкіру.
Отруєння спричинило геополітичне похолодання, а понад 20 країн (зокрема США) вислали геть 150 дипломатів Московії на знак солідарності з Британією.
Врешті британці викрили двох підозрюваних, які подорожували під вигаданими іменами та прізвищами і яких сайт розслідувань BellingCat ідентифікував як полковника Чепігу та Алєксандра Мішкіна. За 6 місяців після отруєння британські прокурори звинуватили обидвох мужчин у перевезенні отруйної речовини нервово-паралітичної дії до будинку пана Скрипаля у Солзбері в Англії, та нанесенні цієї речовини на вхідні двері.
Але операція була набагато складнішою, ніж тоді розповіли.
За словами двох европейських чиновників, рівно за рік до отруєння, троє оперативників Групи 29155 подорожували до Британії, можливо, задля пробного етапу операції. Одним з них був пан Мішкін. Другий мужчина використав вигадані особисті дані – «Сєргєй Павлов». Співробітники розвідки вважають, що третій мужчина з вигаданими іменем і прізвищем – «Сєрґєй Фєдотов» – наглядав за проведенням операції.
Невдовзі було встановлено, що двоє з трьох офіцерів – «Фєдотов» та «Павлов» – були частиною команди, яка намагалася отруїти болгарського торговця зброєю Еміліана Ґебрева у 2015. Іншими агентами, згідно з даними европейських розвідників, були особи з вигаданими іменами та прізвищами: Іван Лєбєдєв, Ніколай Кононіхін, Алєксєй Нікітін та Данііл Стєпанов. Команда двічі намагалася вбити пана Ґебрева, спершу у Софії, столиці Болгарії, а вдруге – за місяць – у нього вдома на узбережжі Чорного моря.
У лютому, спілкуючись із пресою на Конференції з Безпеки у Мюнхені, Алекс Янґер, очільник MI6, Британської служби зовнішньої розвідки, висловився проти щораз більшої московитської загрози та натякнув на координацію, не згадуючи про конкретну групу.
“Як бачите, це зрежисована програма діяльності — і так, вона часто включає тих самих людей,” — сказав пан Янґер, вказуючи суто на отруєння Скрипалів та спробу державного заколоту в Чорногорії. Він додав: “Ми бачимо потенційну загрозу від ГРУ та інших московських розвідувальних служб і розуміємо, що вони є готовими на все.
Кремль бачить Московію лише у стані війни з ліберальним порядком Заходу, бо власне в цьому він вбачає загрозу власному існуванню.
У листопаді на святкуванні сторіччя ГРУ пан Путін стояв на фоні освітленого знаку – червона квітка гвоздики та розривна граната – і описав його словом “легендарний”. Сам у минулому – розвідник, пан Путін провів паралель між шпигунами Червоної Армії, які під час Другої світової війни допомогли подолати нацистів, та офіцерами ГРУ, чиї “унікальні здібності” тепер застосовуються проти іншого ворога.
“Нажаль, потенційні конфлікти у світі наростають,” — сказав під час церемонії пан Путін. “Застосовуються провокації та відверта брехня, вчиняються спроби порушити стратегічну рівновагу.”
У 2006 пан Путін підписав закон, що дозволяв «вбивства зрадників держави» закордоном, і того ж року група російських кілерів використала радіоактивний ізотоп у Лондоні для вбивства Алєксандра Літвінєнко, іншого колишнього московитського шпигуна.
Група 29155 – не єдина така група, якій довірено проводити подібні операції. Зокрема, британська влада пов'язала вбивство пана Літвінєнка з Федеральною Службою Безпеки (ФСБ), розвідслужбою, яку колись очолював пан Путін і яка часто змагається із ГРУ.
Хоча про саму Групу 29155 відомо мало, у відкритих московитських записах є певні ключі, що свідчать про її залучення до ширшої гібридної стратегії Кремля.
Директива 2012 Міністерства Оборони Московії визначила нагороди трьом групам за “особливі досягнення у військовій службі.” Однією з трьох і була Група 29155. Іншою – Група 74455, яка була причетною до втручання в американські вибори 2016 року. Третьою була Група 99450, офіцери якої є причетними до анексії Кримського півострова у 2014.
Ознайомлений з діяльністю Групи 29155 офіцер ГРУ у відставці сказав, що вона спеціалізується на підготовці «диверсійних» операцій, «у групі чи індивідуально – вибухи, вбивства, що завгодно».
“Там служили серйозні хлопці,” — сказав відставник. “То були офіцери, які працювали під прикриттям і як агенти-міжнародники.”
На фотографіях напівзруйнованої колишньої штаб-квартири групи видно численні марковані підставки для зброї різних типів, зокрема для бельгійських снайперських гвинтівок FN-30, німецьких G3A3, австрійських Steyr AUG і американських M16. Також там був документ, що окреслював графік тренувань, включно з тренуваннями для рукопашної боротьби. Відставний офіцер ГРУ підтвердив автентичність фотографій, які опублікував московський блогер.
Чинний командир, генерал Аверьянов, у 1988 став випускником Ташкентської Військової Академії у тогочасній Радянській Республіці Узбекистан. Цілком ймовірно, що він був учасником першої та другої чеченських війн, а у січні 2015 року він отримав медаль «Герой Росії», головну відзнаку Московії. Двоє офіцерів, підозрюваних у отруєнні Скрипаля, отримали такі ж відзнаки.
Проте, хоча така елітна за статусом, група, схоже, отримує мізерне фінансування. Згідно з московськими записами, генерал Аверьянов живе у ще радянській розвалюсі за кілька блоків від штаб-квартири групи, водить авто ВАЗ 21053, седан-розвалюху 1996 року випуску. Оперативники групи під час місій часто живуть у дешевому житлі задля економії. Британські нишпорки кажуть, що підозрювані у отруєнні Скрипалів зупинялися у дешевому готелі у Боу, богом забутому районі Східного Лондона...
Також европейські співробітники розвідки є спантеличеними явною недбалістю операцій групи. Пан Скрипаль та пан Ґебрев (болгарський торговець зброєю) вижили після замаху. Спроба держзаколоту у Чорногорії привернула неймовірну увагу, але зазнала невдачі. А через рік Чорногорія приєдналася до НАТО. Як заявляють працівники розвідки, можливо, їм ще вдасться виявити успішніші операції.
Важко сказати напевно, чи переймався Кремль усім цим безладом. Можливо, кажуть експерти у сфері розвідки, це і є частиною його головної мети.
“Такий вид розвідувальних операцій став елементом психологічного військового впливу, ” сказав Еерік Нііельс Кросс, колишній очільник розвідки Естонії.
“Справа навіть не в тому, що вони стали значно агресивнішими. Вони хочуть, щоб їх вплив відчували. Це – частина гри.”
Переклад українською – Angelica Gordon.
