Вартість держоблігацій зросла, а інвестори висловлюють занепокоєння після того, як Зеленський звільнив ключових реформаторів. Президент Володимир Зеленський звільнив низку ключових реформаторів зі свого уряду.
Цього тижня відставка уряду України лише через півроку його каденції викликала побоювання інвесторів та політичних реформаторів, що президент Володимир Зеленський відмовився від своїх зусиль з реформи економіки та боротьби з корупцією. Зеленський зняв з посад міністра фінансів Оксану Маркарову та головного прокурора Руслана Рябошапку, двох шанованих реформаторів, і позбувся прем'єр-міністра Олексія Гончарука.
Тимофій Милованов, економіст, який отримав освіту у США та проводив довгоочікувану земельну реформу на посаді міністра економіки, також пішов через це «перетасовування».
Зеленський заявив, що він змінює свій уряд через невдоволення повільними темпами реформ. Але інвестори є налаштованими скептично, особливо з приводу звільнення Рябошапки, якого схвалили західні друзі Києва та антикорупційні активісти за спробу очистити корумповану прокуратуру.
Судова система часто зазнає тиску з боку українських олігархів, які використовують її, щоби відстоювати інтереси свого бізнесу та зводити між собою рахунки. Київська філія інвестиційного банку «Dragon Capital» описала урядову «перестановку» як "сумнівну", додавши: "Склад нового уряду, який не зміг включити ключових ринкових міністрів з попереднього уряду, та брак детальної політики, запропонованої новим прем'єр-міністром, поки що ставлять під питання продовження та якість реформ, незважаючи на обіцянку Зеленського про відсутність зміни загального курсу". "Зеленський мав серйозно поставитися до вирішення питання верховенства закону та стримування олігархів", - зазначив у примітці аналітик компанії Blue Bay Asset Management, Тімоті Еш. "Події цього тижня, і, схоже, поступки олігархічним інтересам щодо перестановки кабінету, викликають серйозні занепокоєння, чи серйозно Зеленський говорить про справжні зміни".
Іноземні інвестори вливали кошти в український держборг з моменту обрання пана Зеленського, переконані його обіцянками модернізувати країну та боротися з корупцією та тепер вони заклопотані калібром його міністерської команди.
У минулому році гривня на 19% подорожчала до долара США. У січні Україна продала €1,25 млрд держборгу при рекордно низькій ставці у 4,375%. Один з менеджерїв-експертів заявив, що це була "рідкісна країна, де відбуваються серйозні реформи". Але після «урядового перетасування» в четвер ставка українських доларових облігацій терміном до 2032 року зросла відразу на піввідсотка.
Українські олігархи змагаються за вплив на президента Зеленського. Час зміни уряду є ще більш незрозумілим, бо уряд наближався до підписання угоди з МВФ на кредитну програму обсягом $5,5 мільярда. Цей кредит міжнародні інвестори розглядають як важливу фінансову подушку для України, яка перебуває на шостому році війни з московськими сепаратистами на сході і стикається з обтяжливими виплатами зовнішнього боргу на фоні глобального спаду економіки. "Я не розумію мети заміни уряду в цей конкретний час", - сказав Олександр Данилюк, колишній міністр фінансів.
Данилюк недовго виконував функції радника з національної безпеки пана Зеленського, перш ніж покинути посаду через сумніви у прихильності президента до боротьби з корупцією. Він припустив, що пан Зеленський змінив свою команду, щоб відкотити різке падіння популярності після перемоги в президентських перегонах минулої весни, коли він обіцяв подолати корупцію, підвищити рівень життя та припинити війну на Донбасі.
Новий прем'єр-міністр - Денис Шмигаль, маловідомий 44-річний регіональний чиновник із західної України. З 2017 по 2019 рік пан Шмигаль був керівником енергетичної компанії, що належить найбагатшому олігарху в Україні, Рінату Ахметову.
Це викликало міркування, що Зеленський може прагнути дистанціюватися від суперника-мільярдера Ігоря Коломойського, телеканал якого перетворив Зеленського на зірку і надав йому величезний ефірний час під час минулорічної передвиборчої кампанії.
Коломойський став перешкодою для угоди між Києвом та МВФ. «ПриватБанк», найбільший в Україні кредитор, яким колись володів Коломойський, довелося націоналізувати у 2016 році після того, як регулятори виявили чорну діру в його рахунках через шахрайське кредитування. Держава була змушеною вкласти туди капітал на суму 6% валового внутрішнього продукту.
Коломойський, який неодноразово заперечував правопорушення, зараз прагне скасувати націоналізацію цього банку у Верховному суді України.
МВФ наполягає, що уряд обов'язково має уухвалити законодавство для запобігання таким випадкам. Перш ніж його звільнили, Рябошапка повідомив українським виданням, що «він добре просунувся у справі «ПриватБанку», і це спонукає деяких людей рухатися швидко та цинічно».
У виступі після свого призначення Денис Шмигаль підтвердив намір України співпрацювати із МВФ. «Зміна уряду означає, що ми хочемо ще кращих та швидших реформ в Україні» — сказав він."Уряд продовжить [свою] розсудливу фіскальну політику та конструктивну співпрацю з МВФ та іншими іноземними кредиторами України".
Олександр Данилюк заявив, що з новою адміністрацією на посаді було "зрозуміло", що МВФ "зробить паузу". "Я вважаю, що існує серйозне нерозуміння ситуації з боку президентської команди, вона пропонує рішення, які тільки погіршують ситуацію", - додав він.
Роман Олеарчик,
The Financial Times, 08.03.2020
