В офісах головних европейських нафтопереробних підприємств був великодній вихідний день, коли раптом до них надійшов емейл російською мовою. «Що, до дідька, тут написано?», - подумав один менеджер і відіслав його до офісу в Москві для перекладу. Пізніше він був у шоці.
Державна нафтопровідна компанія «Гомельтранснефть» з Білорусі у листі повідомила нафтопереробні підприємства та операторів трубопроводів в Польщі, Україні, Угорщині, Словаччині та Чехії про те, що сировина, що надходить до них з Московії через трубопровід «Дружба» (5500 км) є сильно забрудненою.
«Ми просимо вас негайно вжити всіх можливих заходів, аби запобігти потенційним втратам та іншим негативним наслідкам», — написано в листі «Гомельтранснефті», який датовано 19 квітням, і який побачили кореспонденти Reuters.
Внаслідок значного порушення постачання з боку другого за величиною експортера нафти у світі протягом наступних 10 днів нафтопереробні фірми в Европі скоротили імпорт московської нафти до мільйона барелів на день, тобто загалом европейський імпорт нафти впав на 10%.
Через це порушення ціна нафти стала найвищою за останні шість місяців та сягла $75 за барель. На фоні щораз більшої конкуренції зі США з продажу нафти, Московія заплямувала свою репутацію, як експортера, та призвела до початку розслідування ймовірного саботажу у роботі трубопроводу.
Аж 10 джерел у західних нафтових фірмах та торгових компаніях сказали, що навіть на 11-й день кризи, а саме у вівторок 30 квітня, покупці нафти так і не отримали відповіді напряму від московської трубопровідної монополії «Транснефть», яка володіє мережею, якою експортували забруднену нафту.
«Я мав покладатися хіба на чутки, аби здогадатися, коли врешті знову піде чиста нафта», - сказав один з менеджерів у західній нафтовій компанії, яка повинна була призупинити закупівлі московської нафти в Німеччині, яку з’єднаною з трубопроводом «Дружба» через Польщу.
Керівник найбільшої у світі трубопровідної компанії «Транснефть», Ніколай Токарєв, відмовився прокоментувати нам ситуацію.
«Транснефть» щодня постачає 10 млн барелів самій Московії та щодня експортує більше 4 млн барелів.
Менеджери всіх великих московських виробників нафти також сказали, що їм не вдалося отримати будь-якої інформації від «Транснефть», і що досі невідомо, як і хто забруднив сировину.
«ВЕЛИКА ПРОБЛЕМА»
Забруднена нафта не є чимось унікальним лише для Московії. Протягом останнього року покупці американської нафти з Европи та Азії багато разів відхиляли поставки з Техасу через її погану якість. Проте такі маштабні проблеми, як з «Транснефть», є рідкістю.
До цього інциденту «Транснефть», яка оперує 68000 кілометрами трубопроводів (достатньо для того, щоб двічі обійти планету), вважали досить надійною компанією.
«Ця ситуація є великою проблемою для европейських нафтопереробних компаній, залежних від московських трубопроводів, - каже Амріта Сен з аналітичного центру Energy Aspects. – Хоча це схоже на одноразовий інцидент, однак через нього виникає потреба про запас шукати альтернативних постачальників».
Нафту було забруднено органічними хлоридами, сполуками, що використовуються в промисловості для збільшення видобутку у нафтових родовищах шляхом очищення нафтових свердловин і прискорення потоку сировини.
Перш ніж постачати нафту через трубопроводи, її мусять очистити від цих сполук, бо вони можуть знищити обладнання або за високих температур утворити отруйний газ хлорин.
Згідно з документами «Гомельтранснефть», отриманих Reuters , тести білоруських компаній нафти з «Дружби» показали, що між 19 та 22 квітня рівень хлориду в ній сягав 0,15-0,33 промілле, а дозволеним «Транснефтью» максимумом є 0,01 промілле.
Державна нафтова компанія у Білорусі у вівторок повідомила, що вона не очікує отримати очищену нафту до 4 травня і додала, що можливо пройдуть місяці, перш ніж відновиться нормальне постачання.
ВИТРАТИ НА ОЧИСТКУ
Забруднену нафту знайшли в Білорусі, Польщі, Німеччині, Україні та у московському балтійському порті Усть-Луґа. За інформацією багатьох торговців московитською нафтою, у всі ці місця її постачали через мережу трубопроводів «Дружба».
«Цю нафту вже не продаш. Ви не можете просто знизити ціну та продати її зі знижкою. Ніхто не хоче цієї нафти», — повідомили нам в одній европейській нафтовій компанії.
Покупцям, які отримали забруднену нафту, тепер треба десь її зберігати і розбавити чистішою сировиною, аби знизити рівень хлоридів. Усе це може коштувати мільйони доларів для кожного великого танкера.
Наприклад, нафту у порті Усть-Луґа можна завантажити на судна з кращою сировиною, проте що робити з тією нафтою, яка є досі у трубопроводі, є невідомо.
Німеччині й Польщі треба припинити постачання і повернути сировину назад до Московії або портів у Польщі, бо нафтопереробні компанії в цих країнах не мають достатньо резервуарів, де б можна було зберігати цю нафту до її очищення.
«Для цього потрібні місяці, тож московський експорт і навіть виробництво можуть просто обвалитися», — сказала Амріта Сен з «Energy Aspects», додавши, що европейські країни будуть зушеними використати стратегічні запаси нафти, якщо нормальне постачання не відновиться.
«У ПАРАЛІЧІ»
Західні покупці, які не очікували такого порушення та не отримали чіткої відповіді від «Транснефті» стосовно того, як довго треба буде вирішувати проблему, починають шукати шляхи уникнення подальших втрат.
Згідно з джерелами в декількох західних нафтових та трейдингових компаніях, минулого тижня найбільша трейдингова нафтова компанія «Vitol» відмовилася прийняти сировину з Усть-Луґи, пояснюючи це тим, що вона була забрудненою, і цим змусила сам порт припинити роботу на цілу добу.
«Vitol» і «Транснефть», які володіють портом, відмовилися прокоментувати ситуацію.
Порт відновив роботу та продовжив завантажувати нафту 26 квітня, проте станом на 29 квітня рівень хлоридів був усе ще високим, приблизно 0,08 промілле.
«Хоч Московія і запевняє, що відновила постачання чистої нафти, ми є досі паралізованими, бо її якість є поганою», - сказав головний західний покупець московської нафти.
За даними «Гомельтранснефть», Білорусь попередньо оцінила втрати від забрудненої нафти на суму у $100,000,000.
Щонайменше 10 танкерів з мільйоном тон забрудненої нафти загальною вартістю $500,000,000, вже покинули порт Усть-Луґа.
Покупці сировини, зокрема «Total», «Vitol», «Glencore» і «Trafigurа», мають тепер складувати нафту десь в Европі, а потім розбавити її чистішою.
Всі чотири компанії — «Total», «Vitol», «Glencore» і «Trafigura» — відмовилися прокоментувати ситуацію.
САБОТАЖ ?
Наразі неможливо пояснити, як нафта стала забруденою. Маштаб забруднення свідчить про те, що забруднену сировину закачували у трубопровід впродовж багатьох днів, якщо й не тижнів.
Білорусь у вівторок сказала, що обсяг забрудненої сировини може сягати 5,000,000 тон, що рівноцінно місячним експортам через «Дружбу», які сягають 1,200,000 барелів щодоби і коштують $2,7000,000,000 за поточними цінами.
На брифінгу у п'ятницю 26 квітня, Іґорь Дьомін, помічник Ніколая Токарєва, сказав московським ЗМІ, що «забруднення скоїли навмисно».
За словами Дьоміна, забруднення виявили на приватному терміналі «Транснефті» в Самарі, де нафту перекачують у мережу «Транснефть» кілька дрібних виробників.
Самих виробників він не назвав, лише додав, що слідчі розслідують кілька приватних компаній у регіоні Самари.
Перший заступник директора компанії «Самара Транснефть-терминал», Антон Томілов, сказав, що його компанія продала термінал з відвантаження сирої нафти ще у 2017 році, і що він не знає, хто володіє ним зараз.
Reuters не вдалося ідентифікувати нинішнього власника.
Токарев повідомив президентові Московії, Владіміру Путіну, у вівторок 23 квітня, що нафту забруднила приватна компанія. Путін сказав, що криза завдала дуже серйозної економічної, матеріальної та репутаційної шкоди.
«Ця компанія … навмисно закачувала нафту, яка не була готовою до постачання», - сказав Токарєв, додавши, що неназвана компанія накопичила нафту у дрібних виробників в Ульяновській, Оренбурзькій та Самарській областях Московії.
У суботу 27 квітня, Путін сказав, що правоохоронні органи можуть розпочати слідство лише за умови, якщо розслідування самої «Транснефть» не зможе надати достатньо відповідей.
Olga Yagova, Gleb Gorodyankin, Dmitry Zhdannikov, Reuters, 30.04.2019
Переклад українською — Петро Козак
