Graham Stack, OCCRP, 19.04.2019
Це один з найбільших фінансових скандалів 21 століття — так назвала цю справу колишня голова Національного Банку України.
Саме так пані Валерія Гонтарєва описала крадіжку $5,500,000,000 з «ПриватБанку», найбільшого комерційного банку України. У злочині підозрюють двох власників установи: Ігоря Коломойського та Генадія Боголюбова, яких звинувачують у тому, що вони ховаються від правосуддя разом з вкраденою сумою майже рівноцінною 5% ВВП країни. Згідно зі судовими записами вони обидвоє перебувають у Швейцарії, хоча Коломойський схоже проводить час в Ізраїлі.
«Широкомаштабні скоординовані шахрайські дії акціонерів банку та його керівництва призвели до втрати державою щонайменше $5,500,000,000, — сказала пані Гонтарєва у березні 2018 року, — а це 33% депозитів нашого населення….і 40% нашої монетарної бази».
OCCRP відстежила механізм, який дозволив Коломойському та Боголюбову вивести такі великі суми з України: гроші вивели через філію «ПриватБанку» у Кіпрі.
Використана схема дозволила приховати той факт, що гроші кудись зникають, бо Національний Банк України сприймав кіпрську філію «ПриватБанку» як будь-яку з українських філій. Через це чиновники не помічали, що кошти, переведені на Кіпр, покидають Україну.
Тим часом кіпріотські регулятори або не помітили, що різні банківські транзакції на загальну суму у $5,500,000,000 було проведено за фальшивими контрактами, або не вжили потрібних заходів, аби це зупинити.
Така система дозволила вивести мільярди доларів через рахунки «ПриватБанку», якими у Кіпрі володіли офшорні компанії.
Цей матеріал базується на судовій експертизі Kroll, американської інвестиґаційної та консалтингової агенції. Його звіт, який у свою чергу базується на бухгалтерії самого «ПриватБанку» і який ексклюзивно отримала OCCRP, також вказує на малі відмінності між корпоративними і особистими рахунками Коломойського та Боголюбова.
Україна націоналізувала «ПриватБанк» у грудні 2016 року, обтяживши платників податків країнище на $5,900,000,000, які пішли на рефінансування банку. Націоналізацію підтримала міжнародна спільнота, зокрема МВФ, ЕС та США, які назвали таке рішення «важливим кроком для економічної реформи та боротьби проти корупцієї».
А нещодавно Коломойський сказав, що він хоче аби йому повернули $2,000,000,000 його коштів з «ПриватБанку». 19 квітня 2019 суд у Києві постановив, що націоналізацію ПриватБанку провели незаконно, тим самим сприяючи олігарху і далі затягуючи довгу судову тяганину.
У листі, який медіа отримали від швейцарського офісу Коломойського, олігарх відкинув звинувачення НБУ, що «ПриватБанк» брав участь у шахрайських кредитних схемах.
«Я категорично заперечую всі звинувачення НБУ», - сказав він, і додав, що регулятори мали повний доступ, потрібний для моніторингу його банківської діяльності. Націоналізацію ж свого банку він назвав захопленням активів.
«Керівництво НБУ мало на меті не підтримати найбільший банк в країні, а націоналізувати його, конфіскувати всі його активи та застави, і наказати та натиснути на його колишніх акціонерів», — сказав Коломойський.
На наш запит, Боголюбов відмовився говорити про справу.
Нові викриття про роботу цієї схеми з’явилися тоді, коли Коломойський вирішив збільшити свій і так великий вплив в Україні шляхом президентських виборів. Його кандидат, Володимир Зеленський, комедіант на телеканалі 1+1, здобув у першому (пізніше і у другому — прим. Radio Lemberg) турі перемогу, яка може визначити, чи продовжить Україна свій хиткий курс на антикорупційні реформи. У другому вирішальному турі Зеленський боровся з Петром Порошенком.
Незалежне дослідження, профінансоване Радою Европи та опубліковане 18 лютого доводить, що 1+1, телеканал Коломойського, однобоко висвітлює новини на користь Зеленського. Наприклад 30 березня, напередодні першого туру виборів, у день тиші, коли за законом не повинно бути жодної передвиборчої агітації, на телеканалі 7,5 годин транслювалися розважальні шоу Зеленського.
Сам кандидат наполягає на тому, що він нічого не винен Коломойському.
«Він є моїм бізнес-партнером, а не босом», - сказав Зеленський в інтерв’ю.
ХИТРОЩІ БУХГАЛТЕРІЇ
«ПриватБанк» розпочав свою діяльність на Кіпрі ще наприкінці 1990-х років. Жоден інший український банк не отримував від НБУ дозволу відкривати свою філію за кордоном.
Чинний Голова НБУ, Яків Смолій сказав, що для НБУ кіпріотська філія «ПриватБанку» нічим не відрізнялася від інших філій цього банку в таких українських містах як Харків чи Луцьк, тож на переказ коштів не було жодної реакції від регуляторів. Українська влада не зробила нічого, щоб запобігти втраті цих грошей (пан Смолій розмовляв з OCCRP у якості співавтора книги «Приватна історія: Зліт і падіння найбільшого приватного банку в Україні»).
Щойно кошти потрапили до Кіпру, їх розподілили по різних офшорних компаніях через систему SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications). Ця мережа дозволяє фінансовим установам у всьому світі безпено відправляти та отримувати гроші (найцікавіше, що аби виводити гроші з України у кіпріотську філію «ПриватБанку» систему SWIFT не треба було задіювати).
А що кіпрські регулятори розглядали філію ПриватБанку в їхній країні як окрему та законну дочірню установу «ПриватБанку» в Україні, то вони ніколи не повідомляли українські органи владу про перетік коштів.
«Ось, що призвело до зловживання обов’язками та приховання транзакцій від регуляторів, податкових та митних служб», — сказав пан Смолій.
Пройшло два роки з того часу як через скандал та внаслідок потужного економічного удару по вже і так обтяженій країні націоналізували «ПриватБанк». Україна має найнижчий на душу населення ВВП в Европі і один із найнижчих серед 15 колишніх радянських республік, згідно з даними МВФ.
Надій на те, що втрачені гроші можна повернути, стає щораз менше. На момент, коли регулятори взялися за «ПриватБанк», $5,500,000,000 вже було перекинуто в банки Австрії, Люксембургу і Латвії. А там їхній слід губиться.
ЯК ЗНИКЛИ ГРОШІ
У центрі механізму схеми були серії внутрішніх кредитів підконтрольним компаніям Коломойського та Боголюбова. У більшості випадків фінансові записи показують, що українські підставні компанії позичали гроші у «ПриватБанку» в Україні, а пізніше перекидали їх на рахунки у кіпріотській філії, якими володіли офшорні бізнеси, більшість з яких зареєстровано на Британських Вірґінських островах.
Офіційні власники цих компаній залишаються невідомими, проте згідно зі звітом Kroll управлялися вони з головного офісу «ПриватБанку» в місті Дніпропетровськ (зараз Дніпро) в Україні. У Дніпрі «банк всередині банку» організував своєрідну пірамідальну схему, в якій кредити надавалися підставним та офшорним компаніям, які, в свою чергу, використовували кошти для оплати фіктивних контрактів з іншими компаніями. Ця друга група компаній користалася цими грішми для погашення кредитів, отриманих від ПриватБанку. Таким чином, гроші продовжували циркулювати через банк, що призвело до того, що на перший погляд, кредити поверталися, а насправді установа перебувала в серйозній фінансовій небезпеці.
За словами фінансових експертів, оголошених під час судового засідання у Лондоні, схема платежів була настільки складною, що її міг згенерувати хіба що комп’ютерний алгоритм.
Ось так мільярди доларів, виведених з України, прокачувались через рахунки «ПриватБанку» на Кіпрі, якими володіли офшорні компанії. Суми були величезними. Протягом восьми років до націоналізації $8,000,000,000 пройшли через Grizal Enterprises, $14,900,000,000 – через Hangli International Holdings, а $12,000,000,000 – через Claresholm Marketing (усі зареєстровано на Віргінських островах). Ще $11,200,000,000 пройшли через Divot Enterprises (зареєстрованим у Сент-Кіттс і Невіс), і $6,500,000,000 – через Pointex Sale (Велика Британія).
Згідно з показами теперішніх юристів «ПриватБанку» після націоналізації, які вони дали на судовому засіданні у Лондоні, така діяльність мала всі ознаки відмивання коштів і спроби приховати походження та кінцеве місце призначення грошей.
Гроші також циркулювали між особистими рахунками Коломойського і Боголюбова та їхніми компаніями, а це означає, що чітких меж між особистими фінансами олігархів та фінансами їхніх компанії не було.
Наприклад, між 2013 та 2016, Grizal Enterprises переказав на особистий рахунок Боголюбова $40,000,000. У відповідь, він відправив $83,000,000 назад до Grizal. І такі операції проводилися знову і знову. В цей же період Trival Ltd. переказала на особистий рахунок Коломойського $360,000,000, фірма Ditton Holdings переказала йому $133,000,000, а інші пов’язані зі схемою фірми заплатили йому ще $150,000,000. Потім Коломойський повернув майже всі ці кошти до Trival та Ditton.
З погляду законного бізнесу такі транзакції не мають жодного сенсу.
Катерина Рожкова, перша заступниця голови НБУ, назвала кіпріотську філію «ПриватБанку» нічим іншим, ніж «пральнею для відмивання брудних грошей».
СУМНІВІВ ВСЕ БІЛЬШЕ
У коментарях до OCCRP, Центральний Банк Кіпру сказав, що провів дві внутрішні перевірки кіпріотської філії «ПриватБанку» у 2015 році, які призвели до того, що владу Кіпру, України та інших країн повідомили про те, що з України виводяться гроші. 31 жовтня 2016 року ЦБ Кіпру покарав ПриватБанк штраф розміром €1,500,000. Це сталося за кілька тижнів до націоналізації «ПриватБанку» в Україні.
За словами представника ЦБ Кіпру, регулятори у грудні 2016 року наклали обмеження на ліцензію філії «ПриватБанку», заборонивши їй проводити подальші транзакції. Сам же банк припинить свою роботу, щойно вирішаться всі юридичні питання.
«Метою наших перевірок було відстежити транзакції, проведені різними компаніями, — сказав колишній високопосадвець ЦБ Кіпру, який говорив на умовах анонімності про секретні банківські закони. – Ось тут ми і помітили, що ці складні схеми лише удосконалювалися, що дозволяло коштам переходити від однієї компанії до іншої, а потім зникати».
А коли гроші покидали Кіпр, вони розпорошувалися по різним компаніям, яких з того часу ідентифікували як пов'язані з Коломойським та Боголюбовим.
Підрозділ з боротьби з відмиванням грошей (MOKAS) Республіки Кіпр повідомив, що він знав про звинувачення висунуті власникам «ПриватБанку», проте відмовився прокоментувати ситуацію.
Тим часом, під час націоналізації «ПриватБанку» у грудні 2016 року, мільярди доларів, що перебували на Кіпрі, було переказано до інших европейських юрисдикцій, до яких українські органи дістатись не могли.
Коломойський особисто переказав щонайменше $40,000,000 зі свого рахунку на Кіпрі на особисті швейцарські рахунки в банки UBS, Union Bancaire Privee і Credit Suisse протягом 2014-2015. Та ця сума була просто мізерною порівняно з мільярдами доларами, виведених з корпоративних рахунків до банків у Люксембурзі та в Австрії.
Один з офшорів, а саме Claresholm Marketing, переказав майже $2,000,000,000 на рахунок East-West United Bank (Люксембург) у 2015 році. Інший, Pointex Sale LLP, також переказав мільярди на рахунки Bank Winter в Австрії та вже згаданий East-West United у Люксембурзі — власне ці два малі банки колись обслуговували торгівлю між країнами Заходу і країнами Радянського блоку.
У квітні 2016 року, пані Гонтарєва, тодішня голова НБУ, заборонила всім українським банкам тримати кореспондентські рахуни у названих установах та відправила листа українським банкам із попередженням про зв'язок Bank Winter та East-West United з «ризикованими фінансовими операціями».
«Проблему відтоку капіталу з цих сумнозвісних банків є повністю вирішеною», - сказала пані Гонтарєва. Але на сумнівні транзакції зреагували занадто пізно, тож українська влада не змогла повернути вже виведені з країни мільярди.
Bank Winter та East-West United відмовилися прокоментувати нам свою участь у справі ПриватБанку.
«ПРИВАТБАНК ЛАТВІЯ», МОСКОВІЯ ТА МВФ
Ще один маршрут, яким українські кошти рухалися через Кіпр, привів до Латвії.
Більшість власників рахунків у кіпріотській філії «ПриватБанку» мали рахунки і в латвійській філії «ПриватБанку». Боголюбов, наприклад, теж володів рахунком у «Приватбанку Латвія».
Ця філія теж є пов’язаною з відмиванням грошей. У 2015 році молдовські регулятори визначили цей банк (філію) одним з двох латвійських банків, які брали участь у відмиванні за допомогою шахрайських кредитів обсягом понад $1,000,000,000, вкрадених у трьох молдавських банків, зокрема і в державного банку. Ці кошти так і не повернули.
Окрім того, «ПриватБанк Латвія» був одним із найбільших отримувачів коштів з Московської Пральні (Russian Laundromat), колосальної фінансової шахрайської схеми, викритої силами OCCRP у 2014 році, за допомогою якої з Московії виводилися та відмивалися величезні кошти, які згодом потрапляли до Европи. OCCRP дізнався, що латвійська філія «ПриватБанку» за чотири роки відмила $2,000,000,000 брудних грошей з Московії.
Мало того, розслідування аґенції Kroll стосовно «ПриватБанку Україна» доводить, що «ПриватБанк Латвія» отримав мільйони доларів, які первісно поступили від .. МВФ.
У травні 2014 року МВФ дав Україні перший транш допомоги з загальної лінії обсягом $17,000,000,000 для стабілізації економіки після анексії Московією Криму. З цих коштів НБУ України переказав «ПриватБанку» приблизно $220,000,000 для стабілізації фінансів в цій установі. Проте «ПриватБанк» більшість цієї суми переказав … до Кіпру, де вони стали частиною циклічної кредитної схеми. За даними Kroll, щонайменше $130,000,000 з тих грошей МВФ … відразу відправили з Кіпру на рахунки «ПриватБанку Латвія».
У березні 2016, менш ніж за девять місяців до націоналізації, «ПриватБанк» зменшив свою частку у латвійській філії до 46,5%. Такий крок означав, що після націоналізації ні «ПриватБанк», ні українські державні регулятори не зможуть отримати доступу до колишньої латвійської філії, через що дуже складно відстежити втрачені гроші. А Коломойський та Боголюбов і досі мають блок-пакет акцій у «ПриватБанк Латвія».
У серпні італійські державні органи припинили роботу місцевого відділу «ПриватБанку Латвія», звинувативши його у «серйозних порушеннях регуляційних правил щодо відмивання коштів з ризиком повторення цих порушень». Італійський підрозділ фінансової розвідки ідентифікував €110,000,000, які відмили через це скромне відділення, яке ніжилося під ватиканськими мурами в Римі.
Закрили відділення лише через кілька місяців після того, як «ПриватБанк Латвія» похвалився у своєму річному звіті за 2015 рік, що депозити у римському відділенні зросли на 82%. «ПриватБанк Латвія» каже, що відмита його римською філією сума сягла лише €23,000,000, а не 110 мільйонів, як стверджують італійські органи.
Олеґс Чернишевс (Olegs Cernysevs), колишній голова італійського відділення «ПриватБанку Латвія», сказав нам, що він не має повноважень відповідати на питання стосовно банкової діяльності.
В останній свій день перед націоналізацією, а саме 18 грудня 2016 року, «ПриватБанк Україна» встратив ще $450,000,000 через схему, в якій узяв участь «ПриватБанк Латвія». Цю справу зараз розслідують в Україні.
«ПриватБанк» переказав ці гроші на кореспондентські рахунки в Латвії як додаткове забезпечення за акредитивами, виданими «ПриватБанком Латвія» міжнародним торговцям. 16 грудня 2016 року «ПриватБанк» наказав «ПриватБанку Латвія» списати ці кошти, фактично залишивши гроші на депозитному рахунку в латвійському банку.
«ПриватБанк Латвія» не відповів нам на наші запити — ні електронною поштою, ні телефоном, ні через WhatsApp.
Переклад з англійської — Петро Козак
