Якщо завтра велика війна між Росією і Україною

[xvalue_foto1]У НАТО імітували ескалацію між двома країнами і дійшли висновку: коли на кону національні інтереси, найгірше – це відмовитися діяти

У співавторстві з Меган Ді, лектором з міжнародної політики в Стерлінгському інституті

Холодний березневий ранок. 9.00. Делегати з усього світу зібралися для термінової наради Північноатлантичної ради, основного директивного органу НАТО. Головний пункт на порядку денному: новини європейських союзників про російську ескалацію конфлікту в Україні та інших країнах Європи, в зв'язку з якими потрібно визначити відповідь НАТО.

Ситуація серйозна. Сумнівів немає. Сили РФ рухаються на захід в спробі окупувати частину України за межами Донбасу та Криму. До того ж Росія здійснила кібератаку на інфраструктуру Німеччини, а сам Путін погрожує захопити Естонію. Генеральний секретар НАТО попросив одного зі своїх попередників, лорда Робертсона Порт-Елленського, приєднатися і поділитися радою.

Не думайте, що це декорації. Зустріч дійсно відбулася, але була симуляцією дуже близького майбутнього, де Україна перебуває в складі НАТО, а Велика Британія вже вийшла з ЄС.

Цей тип вправ регулярно проводиться НАТО і національними арміями для проекцій того, що може статися в "тумані війни". Тимчасовою заміною штаб-квартири НАТО в Брюсселі став Стерлінгський університет в центральній Шотландії. Делегатами виступили студенти магістерської програми університету з міжнародних конфліктів, а також ті, хто збирається отримати ступінь доктора наук в дипломатії.

Лорд Робертсон був єдиним, хто грав самого себе. Він провів брифінг з делегатами за правилами Chatnham House про період його головування в НАТО, включно з історичним рішенням 12 вересня 2001 року про застосування колективних оборонних дій відповідно до статті 5.

Занурені в машинне відділення НАТО, учасники симуляції протягом двох днів шукали баланс переговорів між країнами, які виступають за вирішення конфлікту, і тими, що схильні до стримування – навіть дій на випередження. Це дало певні висновки про реальний світ.

1. Можливості Росії

Використовуючи справжні дані, делегати повинні були проаналізувати оборонні можливості Росії. Вони підсумували, що хоч РФ і виглядає сильною в порівнянні з Україною, її війська залишаються розкиданими і часом погано споряджені. Ймовірно, Росія не зможе продовжувати війну з армією НАТО протягом декількох місяців і найімовірніше, їй складно буде воювати на двох фронтах.

З огляду на сказане вище, сили нещодавно модернізували, зробивши їх ще більш ефективними, ніж кілька років тому. Росія так само знаходиться ближче до України і Балтики, ніж більшість сил НАТО, тому зможе мобілізуватися швидше, отримавши стратегічну перевагу.

Дії НАТО в Україні можуть бути ускладнені побудованим Росією низьким мостом, що з'єднує Крим з Росією. Він ускладнює пересування великих кораблів між українськими портами в Азовському і Чорному морях, а в результаті і в Середземному. Досвід російських експертів в кібератаки і сум'яття через фейкові новини також може роз'єднати членів НАТО.

Висновок: російський ведмідь кволий, але все ще може вкусити.

2. Чекати складнощів

Країни в нашій симуляції вели переговори відповідно до їх національних інтересів. Багатосторонні переговори розділилися на маленькі дискусії, які привели до міні-альянсів. Наприклад, Туреччина з її поліпшенням відносин з Росією і доступністю для потенційних біженців настільки компромісна до Москви, що її членство в НАТО потрапляє під сумнів.

З іншого боку, Україна, а також Румунія, які відчувають себе під загрозою російської агресії в чорноморському регіоні, розраховують на негайні наступальні дії. Подібні альянси не завжди помітні зовнішньому світу. Вони ускладнюють переговори, особливо якщо країни недостатньо добре проголошують підсумкові цілі.

Висновок: іноді все складається інакше, ніж обговорюється під час переговорів. Потрібно намагатися і залишатися гнучкими і не покладатися на повідомлення медіа про інтереси союзників.

3. Події, події, події

Як і в реальному житті, наші делегати повинні були стежити за внутрішньою стрічкою новин. В одному з оголошень Росія почала мобілізуватися після того, як радикальні заяви деяких членів НАТО просочилися в медіа в перший день переговорів. Кілька разів дискусії доводилося починати з нуля, оскільки делегації міняли свої пріоритети і стратегії.

Висновок: варто постійно запитувати себе про те, як події впливають на вашу позицію і позицію союзників.

4. Ясність під тиском

Відповідно до сценарію повного військового вторгнення і окупацією України Росією, який розглядався в середині другого дня, союзники НАТО змушені були розгорнути піхоту або зіткнутися з ризиком поступитися своїми позиціями Москві. Проблеми, що турбували днем раніше, застаріли, оскільки делегації примусили до компромісу в інтересах спільних дій.

Висновок: вузькі тимчасові рамки можуть зробити прийняття рішень поспішним, але можуть і вести до ясності мети. Досвідчені переговорники можуть використовувати це в своїх інтересах.

5. Безпека ЄС

Так як члени ЄС в нашій вигаданій Північноатлантичній раді обговорювали проблеми між собою, ми стали свідками того, як ЄС перетворилося на геополітичну дійову особу, що має властивості єдиної країни. Перед тим як забезпечувати безпеку на території всього НАТО, члени ЄС провели між собою переговори і виробили чітку позицію.

Один з важливих аспектів реального світу – санкції ЄС проти Росії, які не надто відрізняються від санкцій США. Оскільки Україна є однією зі сторін в угоді про асоціацію між нею і Європейським союзом, ЄС демонструє свої можливості проектувати силу за своїми кордонами.

Висновок: ЄС розвиває свою геополітичну роль і функцію забезпечення безпеки в Європі, що може потенційно спричинити за собою наслідки для НАТО.

6. Стиснена Велика Британія

У НАТО Велика Британія зазвичай є середньою ланкою між США і більш м'якими позиціями ЄС. Наша симуляція показує, що після Brexit, незважаючи на важливу роль Лондона як члена НАТО, що володіє ядерною зброєю, Велика Британія найімовірніше буде затиснута між США і ЄС.

Висновок: наслідкам Brexit для Великої Британії в НАТО необхідно приділяти більше уваги.

7. Ризик біженців

В нашій симуляції члени НАТО, що знаходяться ближче до Росії – Польща і Угорщина – були особливо занепокоєні тим, що військові дії в Україні призведуть до великої кількості біженців, а також потенційно серйозних політичних наслідків.

Висновок: ми не завжди приймаємо до уваги зв'язки між військовою та гуманітарною безпекою.

8. Приймати позитивні рішення

Коли BBC програвало схожий сценарій кілька років тому, Велика Британія була втягнута в ядерну війну. Наші вигадані делегати змогли уникнути такого жахливого результату, використовуючи всі свої стримувальні сили. Вони з'єднали мобілізацію з пропозицією переговорів в такому вигляді, що Росія здала назад. Незважаючи на певний військовий тиск, ситуацію в основному розрядили панівні країни на кшталт США і членів ЄС, які пішли на компроміс.

Висновок: 18 березня, на п'яту річницю анексії, НАТО підкреслило свою переконаність в тому, що Крим – це українська територія. Тим часом, військові дії тривають на Донбасі. Явна тупикова ситуація в Україні могла б змінитися за ніч – не в останню чергу в результаті президентських виборів у кінці березня. В такому випадку, члени НАТО були б змушені зробити вибір, не дивлячись на той факт, що зараз Україна не є членом альянсу. Як це стало очевидно нашим учасникам, єдине, чого не можна дозволити собі в момент міжнародної кризи – це відмовитися діяти, коли ваші інтереси поставлені на кін.

Переклад НВ

Оригінал опубліковано на The Conversation