Насправді історія Залісся знає й відносно світлі моменти. Було кілька точок біфуркації, коли московія могла піти іншим шляхом і стати відносно цивілізованою країною європейського типу. Та щоразу вона знову звертала у дикість. На фото - картина Костянтина Маковського "Убивство Федора Годунова у 1605 році". Саме її я взяв для оформлення обкладинки своєї книжки про таємну історію Московії.
Федір ІІ Годунов, як і його батько, був "прозахідником". Він мав чудову освіту, історик Микола Карамзін назвав його "першим плодом європейської освіти у росії". Вже з 9-річного віку бере участь у державних справах і має власну державну печатку. Професійно займався картографією. Був відомий широкою благодійністю.
Його убили оті кудлаті бородаті мужики з сокирами, що на картині. Убили саме за те, що він був "не такий"; що він був освічений і дивився у бік Європи. А на Московії тоді діяло дикунське зведення правил під назвою "Домострой", яке керувало життям правовірного московита від народженні до смерті. І почався після цього убивства 17-річного освіченого царя "Смутний час".
Історія, як відомо, умовного способу не знає. Але що було б якби батько та син Годунови утрималися при владі...
І таких точок в їхній історії було вдосталь: Софія Палеолог, Олена Глинська, Михаїл Скопін-Шуйський, Софія Романова - це не повний список тих, за правління кого москва могла піти шляхом цивілізації. Але щоразу кудлаті бородаті за допомогою сокири або отрути перемагали і все звично опускалося у стояче смердюче болото дикунства.
Воно й зараз нікуди не ділося. Бо можна продати нафту й купити собі "Бентлі", штани від Гуччі та оббризкатися "Гермесом", але під ними буде все той таки кудлатий бородатий дикун...
