Оскільки останнім часом з боліт постійно накочуються хвилі отого "апомнишь" з булочками, сирками та іншими "совковими" вкусняшками, пограємося у цю гру й ми.Отже: "апомнишь"?
Радянську армію хто помнить?
Чищення металевих очок в туалетах зубними щітками, лезами "Нива" та швейними голками? Голіруч. Без рукавичок. А як тими ж таки "Нивами" шкребли чорні смуги від чобіт на "взльотці"?
Про "дідівщину" не писатиму - тут окремий роман потрібен.
А от про те, чим годували радянського солдата... Ота, цукко, пшонка або перловка, залита жиром зі шматком топленого сала без припав, але з половинкою зеленого квашеного помідора.... Ця баланда, мов у німецькому концтаборі, що супом або борщем називалася... Цей чай, де немає заварки, але є перепалений цукор. А гнила капуста, що її вважали квашеною?
Персональні таці з порційними мисками-тарілками? Та ви що! Довгий стіл на відділення. І два жбани на всіх з отими супом та кашею з топленим салом. І один з прризначених сержантом солдат на роздачі під пильними поглядами таких само стрижених солдатиків по черзі з того жбана навалює товаришам їхні порції. Але... Спочатку "дєдушкам" та сержанту - що в тиж жбанах кращого можна виколупати, а потім вниз по терміну служби. Останній "дух" міг взагалі майже нічого, крім шматка сала, що плавав в жиру, не тримати: вибачай, рідненький, не розрахував роздатник.
Чому, чому в радянській армії солдат завжди був голодний? Для мене це загадка досі. Адже можна ж і сало приготувати по-людськи, і преловки вдосталь наварити та так, що вона їстівною буде, а не "шрапнеллю", і в суп зайву катоплину та морквину кинути. І, пелять (це рибка така в москві-річці водиться) чому не поставити на стіл чорний та червоний перець хоча б? Могутній Радянський Союз розорився б? Чому замість зеленого смердючого квашеного помідора не настругати хоча б свіжої капусти з морквою?
І чому пєлять, солдатика тримали, мов раба, за забором, не даючи піти увечері в місто, випити 100 грамів, зжерти стейк, знайти собі дівку (якраз у нього пік сексуальної активності), та хоча б на народ, який він типу від страшних імперіалістів і агресивного блоку НАТО захищає, подивитися? Згоден, стейків в СРСР не було, але ж хоча б резинові пряники та дівки були...
А тому, що "зарплата" у радянського солдата в СРСР була аж 3 рублі. Ще раз: ТРИ рублі. Не на день - на місяць, цукко. На нинішні гроші це менш ніж двісті гривень. А треба ще собі голки-нитки-зубну пасту-мило купувати. На дівок та сто грамів не надто багато залишалося. Тому краще нехай солдат за парканом сидить. Та і офіцерам менше "головняку": що він там втне, "на волі"? А ти потім за нього відповідай. Бо в Радянській Армії офіцери несли відповідальність за солдат цілодобово, навіть якщо вони у звільненні.
А щоб думок різних негарних солдату в голову не приходило, його треба було замордувати до напівсмерті. Щоб вільного часу ні хвилини. І щоб засипав від втоми тільки голова подушки торкнеться.
До слова "діди" та "дембеля" коїли часто фантастично дурні та моторошні речі саме від неробства. Бо вільного часу багато мали...
Боєготовність? А що це таке? На власні очі бачив нашу доблесну армію у 1988-1990 роках на Кавказі. З беззбройним народом вона ще сяк-так поралася (правда, недовго); проти повстанців з легким озброєнням, як в Афгані - ще могла щось... але воювати з регулярними військами вона не була здатна...
