"Більшовики були такі скромні-прескромні! Не те що нинішні чиновники! Ленін, Сталін, Калінін не дозволяли собі витрачати шалені гроші з держбюжету на власні потреби: закордонні поїздки, лікування, відпочинок."Напевне, вам, друзі, доводилося чути таке від тих, хто досі сумує за радянським минулим?
Так от вам.
У 1923 році на відпочинок голови Комінтерну і за сумісництвом Петроградської партійної організації ВКП(б) товариша Зінов`єва було витрачено 10 990 рублів, а голови Революційної військової ради товариша Троцького - 12 930 рублів.
Це стало відомо тому, що інформацію про креативний відпочинок цих двох замовив і використав у внутрішньопартійній боротьбі товариш Сталін, бо Троцький та Зінов`єв були його противниками.
Але й сам товариш Сталін міг похвалитися якісним і відносно "недорогим" відпочинком. Він витратив на себе, любого "лише" 1640 рублів. Багато це чи мало? Середня зарплата робітника у металообробній галузі в 1923 році - 47 рублів на місяць. Неважко підрахувати, що пролетарій мав півтора року ішачити не заводі; не їсти, не пити й не купувати собі кальсонів, аби накопичити кошти на один сталінській відпочинок.
У 1924 році голова радянського уряду Олексій Риков отримав з державної скарбниці на відпочинок за кордоном три тисячі доларів. Це приблизно еквівалент нинішнім $45 тисячам.
А найближчий соратник Сталіна, секретар ЦК ВКП(б) товариш Молотов 1213 доларів та 1500 латвійських рублів.
А голова Держплану товариш Цурюпа - 977 доларів і далі за списком. Чиновників, які відпочивали і в СРСР і за кордоном - багато-багато, і доларів та рублів для них теж.
І товариш Ленін, будьте певні, себе, любого, не обділяв. Мав і розкішні автівки, які не могли собі дозволити кляті "буржуїни", мав і розкішні маєтки, як в Горках. Лише один "Роллс-Ройс", який спеціально для "вождя світового пролетаріату" купили в Англії, коштував стільки, скільки заробляв декан Лондонського університету за 12 років.
І "залізний" товариш Дзержинський про якого пропаганда розповідала, що він мав лише одну гімнастерку, одні галіфе, одну пару чобіт і кавалерійську шинель. У жовтні 1919 року, коли в радянській Росії лютував голод і сотні тисяч людей помирали від епідемій, він затишно відпочивав на одному з кращих курортів світу в Лугано (Швейцарія) разом з дружиною і сином. Навіть фото відповідне є, можете помилуватися. Як бачите, на ньому "залізний Фелікс" зовсім не в шинелці.
До слова, Дзержинський жив у Москві в будинку, який раніше належав золотопромисловцю мільйонеру Стахєєву; під Москвою мав два маєтки, які раніше нележали поміщику Шліппе (Любанове) та нафтовому магнату Зубалову (Звенигород), а на південному березі Криму за ним було закріплено знаменитий палац Юсупових.
Не відставали й інші більшовики.
Так що по телевізору, в кіно і книжках про них брехлива радянська пропаганда розповідала одне, а насправді все було зовсім інакше.