Давня Русь...
Унікальна, ні на яку іншу не схожа країна. Насправді ми мало що про неї знаємо, але й того, що відомо, вистачає, аби пишатися своїми пращурами.
Чудові кольчуги й мечі, про які згадують арабські та перські автори, торгувалися на ринках Константинополя, Антіохії, Багдаду, Дамаску, Венеції, Аахена, Праги. Володіти роськими клинками вважалося особливим шиком. А вже араби на мечах розумілися - будьте певні.
А ще Русь славилася художніми виробами із скла, ювелірними прикрасами, ткацьким обладнанням. Легку, міцну, красиву тканину з льону у Європі так і називали - руська. А вишукані хмельні меди з Руси могли собі дозволити вживати лише дуже небідні люди, не підозрюючи, що справді вишуканий мед з Руси князі вивозити забороняли.
А роська архітектура? Хтось захоплюється лицарськими замками з каменю, що їх будували у Європі: ото, мовляв, культура, не те що дерев`яні міста Руси. Але. Ви пробували жити у тих камінних могилах? Особливо взимку. Гадаєте, гобелени на стінах та килими на підлогу у кам`яних замках від хорошого життя клали і в кожній кімнаті по 2 каміна топили?
Натомість у хоромах з дерева, що їх мистецьки будували на Руси, взимку було тепло, влітку прохолодно і ніяких тобі блох та вошей. До слова, про килими на підлозі в європейських замках були - це якщо ті замки імператорам та королям належали. А помешкання люду скромнішого - різноманітних графів та баронів більше на свинарники були схожі - з гнилою соломою на підлозі.
Але вміли русичі й помешкання з каменя будувати. Будете у Києві - подивіться на залишки фундаменту палацу княгині Ольги біля Національного історичного музею. Просто не прижилася кам`яна архітектура - у дерев`яних будівлях якось затишніше було.
До слова, у Європі графи і барони замість тарілок дошки використовували, на яких кинджалами пластали напівсиру дичину й пожирали руками. Виделки? Лише у багатих. Серветки? Замість серветок руки витирали об собак, які тут таки під столами догризали кістки., там же й випорожнювалися.
Ну і на закуску. Русь грала в шахи більш ніж на століття раніше, ніж середньовічна Європа. Причому, на Руси ця гра була популярна і серед простолюдинів. У Європі шахи розповсюдяться пізніше й гратиме в них знать на гроші. Певний період шахи там вважалися азартною грою, як карти, і засуджувалися Церквою.
Щоб іше такого розповісти? Русь не знала таких жахливих епідемій, як у Європі. Бо міста Руси були охайнішими й чистішими, тоді як в європейських містах подекуди, як свідчили сучасники, на вулицях вершник міг потонути у нечистотах разом з конем. Середня тривалість життя на Руси була вищою ніж у Європі.
І да. Не була Русь язичницькою. Це нас, друзі, обманюють. Є суттєві підстави вважати, що не лише княгиня Ольга, але і її чоловік, і син Святослав, не кажучи вже про Володимира Великого, були такими само "язичниками", як ви або я. Якщо хто на знав: не існує жодного літопису: нашого, європейського, перського, арабського, китайського, юдейського і навіть візантійського кінця Х-го та поч. ХІ-го ст., де хоча б словом розповідалося про знамените "хрещення" 988 року.
Натомість нам малюють наших предків дикими патлатими язичниками, які молилися різбленим липовим колодам і торгували виключно медом та восток диких бджіл; шкурками диких білок та не менш дикими рабами.
Якось так....
