Цар Петро за зросту 204 сантиметрів мав 46 розмір одягу та 38 взуття. От і уявляйте що то була за картина. А ще в нього була непропорційно маленька голова. Він страждав на неконтрольовані напади люті і напади, схожі на епілептичні. При цьому мав безліч коханок і коханців - про Лефорта та Меншикова знали усі.
Цар-батюшка був видатним "алконавтом" - день починався з "опохмелу" - стопки горілки та солоного огірка, а закінчувався "в дим". Міг за день викушать понад 30 склянок вина.
А от писати він майже не вмів і до кінця життя робив це з моторошними граматичними, стилістичними, пунктуаційними та орфографічними помилками.
А ще видатне хамство та богохульство. Останнє у ті часи було шокуючою якістю. А чого вартий був його "Всешутейший, всепьянейший и сумасброднейший собор"! Це огидне до нудоти дійство московські "історики за викликом" досі намагаються виправдати якимись високими матеріями. Але насправді то були банальні витівки божевільного сатрапа та його поплічників. Недаремно у сучасників він мав прізвисько "Антихрист".
І "реформи" його були нічим іншим, як натягуванням європейського одягу на дикуна. Вдумайтеся: ПОНАД ТРЕТИНУ державного бюджету Петро витрачав на будівництво лише важких кораблів (це не рахуючи витрат на кораблі менші та на армію) й ці кораблі так ніколи нікуди й не попливли, благополучно й швидко згнивши біля причалів, бо побудовано їх було із сирого лісу.
З 96 цих велетенських суден хоча б раз у море виходили 4. До мінімального терміну служби, який було прийнято в Європі (30 років) дотягнуло одне.
Але завдяки століттям фальсифікації історії та відвертого славослов`я Петро перетворився на "Великого". Та і зовнішність його завдяки старанням проплачених художників та кінематографістів змінилася до невпізнанності. Помилуйтеся на фото до цієї публікації - так насправді виглядав цар-батюшка.
