Усе що треба знати про т. з. "анафему" гетьмана Івана Мазепи, що її було накладено на нього 23 листопада 1708 року за наказом московського царя Петра І "Антихриста".
Поченемо з того, що за канонами християнства анафемі підлягають лише у двох випадках: або через ересь, тобто відхилення від усталених церковних канонів, або зради своєї Церкви. І на цьому все.
Але московські попи були слухняними холуями царського режиму, тож застосовували анафему у політиці, що є кричущим порушенням усіх церковних законів. Але якщо цар-батюшка хоче, то закон можна топтати - на цьому московська Церква стояла і стоїть.
Не лише Мазепу попи піддли анафемі з суто політичних мотивів. Під анафему свого часу потрапили ватажки козацько-селянських повстань Іван Болотніков, Степан Разін, Омелян Пугачов. Саме за те, що посміли повстати - не за порушення законів Церкви. Колись митрополит Феогност наклав анафему на усіх мешканців Пскова за те, що ті прихистили князя тверського Олександра й відмовлялися віддати його на розправу "басурманину" - хану Золотої Орди Узбеку.
Московські попи примудрилися відлучити від Церкви навіть Наплеона І Бонапарта, який до православ`я мав такий само стосунок, як моська свинка до свиней і до моря.
Бували й зовсім цікаві речі. Якщо хтось не знав - національного героя росії князя Дмитрія Дорнського митрополит Кіпріан піддав анафемі за те, що той митрополита наказав побити. У буквальному сенсі. Палицями. Бо митрополит посмів без князівського дозволу до москви в`їхати. Анафему так ніколи й не було знято, що не завадило РПЦ причислити його 2008 року до лику святих.
Саме через політичну вмотивованість акту анафеми гетьмана Івана Мазепи, крім РПЦ жодна інша церква її не визнає.
Доповідь закінчив.
* на зображенні сподвижники царя Петра І Гаврило Головкін та Олександр Меншиков витягли на ешафот опудало, що мало зображувати Мазепу, урочисто зірвали з нього Андріївську стрічку та повісили.
