Спостерігаючи за черговим «побєдобєсієм» у зв’язку з річницею початку війни між недавніми союзниками – сталінським СРСР і нацистською Німеччиною, дуже хочу нагадати Дубінським, Бужанським, Лукаш та іншим ригам і ідейно до них наближеним, низку історичних фактів, які не спростовує навіть сучасний Кремль. Було так.У 1932 р. в СРСР штучно був створений Голодомор – у селян примусово забирали хліб, прирікаючи їх на голодну смерть та вступ до колгоспів. Водночас СРСР демпінгував на світових ринках хлібу і харчів. На Захід масово вивозили ліс та корисні копалини (привіт ГУЛАГу). На виручені гроші СРСР масово закуповував на заході обладнання, цілі заводи (521 завод лише компанії Альберта Кана), та фахівців – від архітекторів до кваліфікованих токарів. Заводи ці випускали зброю і тільки зброю. Відомих конструкторів заарештованих НКВД, відправляли проектувати зброю у «шарашки». У 1939 р. впровадили обов’язкові норми виробки – за невиконання планів стали садити. У 1940 р. впровадили семиденний робочий тиждень і заборонили міняти роботу самостійно – до посадки. У війну СРСР «який був до війни не готовий» вступив маючи на озброєнні танки Т-34 і КВ, літаки Іл-2, Пе-2, Як-3, тощо. Кількістю і якістю радянських гармат захоплювалися офіцери Вермахту. Проте навіть через 10 років після війни СРСР експортував переважно сировину, а якісний ширвжиток у совку був межею мрій.
У 1939 р. був прийнятий закон про Загальний військовий обов’язок і чисельність Червоної армії була розгорнута утричі. Водночас СРСР почав воювати з більшістю своїх сусідів – жертвами його агресії стали Румунія, Польща, країни Балтії і Фінляндія. Була здобута перемога над японцями на ріці Халхін-Гол. Радянські льотчики і танкісти воювали в Іспанії. Того хто скаже, що Червона армія на 22 червня 1941 р. не мала бойового досвіду – сміливо звинувачуйте у паплюженні радянських солдат.
У травні-червні 1941 р. Червона армія рухалася на захід – до кордону. Водночас армії першого стратегічного ешелону не створювали НІЯКИХ оборонних споруд. Навіть у землю не заривалися. Натомість існують згадки радянських пілотів які описують пересування німецьких військ до кордону – тобто радянські літаки літали над німецькою територією. 21 червня 1941 почалося створення фронтів.
І тут віроломно і несподівано на СРСР напали німці. У відповідь на напад німців СРСР якогось лиха висадив десант у Румунії (яка з совком ще не воювала) та бомбив Фінляндію – яка з совком не воювала також. Генерал армії Семен Іванов відкритим текстом написав: «Німецьким військам удалося нас випередити буквально на два тижні».
Риги і дотичні, клянуть тих хто розв’язав радянсько-німецьку війну і угробив мільйони життів? Виходить вони клянуть Сталіна, Молотова, Берію, Мехліса, Тимошенко, Жукова та інших керівників СРСР? Бо от розумієте.
Радянсько-німецької війни НІКОЛИ б не сталося якби німецькі танкісти, льотчики і хіміки не тренувалися б на радянських полігонах. Її б не сталося, якби німецькі літуни, які рівняли з землею британські міста, не жерли б радянські хліб і сало, а баки не заправляли б радянським пальним, наданим Сталіним. Її не сталося б, якби Гітлер не розчавив би Францію, маючи забезпечення всім необхідним з совка. Її не було б якби Сталін не укладав з Гітлером Пакт Молотова-Ріббентропа. Її не було б якби не параноїдальна мрія більшовиків про світову революцію, якою до самого 22 червня 1941 р. марили всі радянські газети. Війна точно пішла б якось інакше, якби у перші дні війни, командування Червоної армії не намагалося за всяку ціну перейти у наступ, а зробила б те, що радив начальник штабу Південно-Західного фронту генерал Пуркаєв – відступила б на старий кордон і зустріла б німців на укріпрайонах збудованих ще до 1939 р. Там де УРи приготували до оборони – німцям прорвати їх не вдалося, доведено Київським УРом. Але…
Риги і долучені про це все мовчать. Бо це – правда. А правди як раз, їм не потрібно. Їм потрібно знову й знову підтримувати давно заржавілий сталінський міф. Бо так хоче Кремль.
