Яких тільки монстрів не вигадували люди, щоб когось налякати! Були серед тих монстрів і гібриди. Ктесій, грецький лікар перського царя Артаксеркса у IV столітті до нової ери розповідав про мантікору – тварину, що живе в краю ефіопів, має людське обличчя, червоний лев᾽ячий тулуб і хвіст із жалом, наче в скорпіона. А в самій Стародавній Греції, як відомо, вірили в існування кентаврів, а ще грифонів, спереду подібних до орла, а ззаду до лева. Ще далі пішов у ХVI столітті італійський поет Лудовіко Аріосто, зобразивши в "Шаленому Роланді" вже гіпогрифона – чудовисько, в якому поєднано коня та грифона.
Не відставала у створенні міфічних покручів і радянська пропаганда. Її стараннями з᾽явилися на світ химерні українсько-німецькі націоналісти. Не вірите у таку маячню? І я не вірю, але цитую звернення президії Верховної Ради УРСР від 12 січня 1944 року: "Українсько-німецькі націоналісти насправді є спільники Гітлера. Вони хочуть розірвати кровні братні зв᾽язки українського народу з російським, вирвати Радянську Україну з сім᾽ї радянських народів, вкинути Україну в пельку Гітлерові…" Нічого не нагадує? Підписали цю нісенітницю тодішні зверхники – голова президії Верховної Ради УРСР М.Гречуха, голова Ради Народних Комісарів (!) УРСР Л.Корнієць і секретар ЦК КП(б)У М.Хрущов. Звісно, не про долю України їм ішлося, а про те, щоб Україну не видрали, бува, з пельки Сталіна.
Повернімося, однак, до наших баранів, чи то за термінологією радянської пропаганди, до російсько-німецьких націоналістів. Адже під колишнім прапором царської Росії і нинішнім Російської Федерації на боці нацистської Німеччини воювала не лише дивізія "Руссланд", а ще чимало бойових частин. Одна з них відома під не менш промовистою назвою Російський Корпус. Сформований у вересні 1941 за згоди німців Російський Корпус діяв до 12 травня 1945 року. Через службу в корпусі пройшли 17 тисяч осіб – більшість (понад 11 тисяч) складали білоемігранти, решту – колишні радянські військові. Зворушливе братання на грунті імперськості, еге ж?
30 листопада 1942 року Російський Корпус було включено до складу збройних сил нацистської Німеччини. Військова присяга Корпусу містила, зокрема, такі слова: "…буду виявляти Верховному вождю Німецької Армії, Адольфу Гітлеру, скрізь, хоч би де це було, безумовну покору і буду готовий, як хоробрий воїн, у будь-який час пожертвувати моє життя за цю присягу".
До осені 1944 року Російський Корпус воював під триколором проти партизанів на території колишньої Югославії, згодом проти Червоної Армії. Після Другої світової війни більшість солдатів та офіцерів Корпусу, які залишилися живими, перебралися до США, Аргентини, Бразилії та інших країн, де спокійно доживали віку.
Триколор супроводжував російських гітлерівців до самої смерті.
І таких частин, повторюся, було чимало.
