[xvalue_foto1]Одразу після провалу путчу ГКЧП відбувся Парад суверенітетів, зокрема незалежність проголосила Україну17 серпня 1991 року зустріч керівних радянських політичних діячів у так званому об'єкті АБЦ стала початком подій, названих Серпневим путчем ГКЧП.
Голова КДБ Володимир Крючков, прем'єр-міністр СРСР Валентин Павлов, міністр оборони Дмитро Язов, заступник голови Радбезу Олег Бакланов, секретар ЦК КПРС Олег Шенін і помічник президента Михайла Горбачова Валерій Болдін зустрілися в закритій гостьовій резиденції Комітету держбезпеки. Метою зустрічі було надзавдання — зберегти СРСР, що стрімко розвалювався.
Для цього було створено чіткий план. У Союзі з 19 серпня планували ввести надзвичайний стан, сформувати ГКЧП (Державний комітет з надзвичайного стану). Для реалізації задуманого потрібен був підпис Горбачова. Присутні вирішили поставити президенту СРСР ультиматум: або він підписує документи, або його змушують піти у відставку, передавши повноваження віце-президенту СРСР Геннадію Янаєву. Ідеолога демократизації Росії Бориса Єльцина планували затримати на аеродромі Чкаловський після прильоту з Казахстану. З ним мав провести переговори Язов і з’ясувати, якою буде роль Єльцина в путчі.
18 серпня. Путчисти вирушили в кримський Форос, де на президентській дачі відпочивав Горбачов, і озвучили йому свої вимоги. Глава СРСР з ультиматумом не погодився. Путчисти від свого не відступили: ввечері на президентській дачі було відключено всі види зв’язку, зокрема канал, що забезпечував управління стратегічними ядерними силами СРСР.
19 серпня з самого ранку громадяни могли почути по Всесоюзному радіо повідомлення про введення надзвичайного стану, указ Янаєва про його вступ у виконання обов’язків президента СРСР в зв’язку з «хворобою Горбачова», заяву радянського керівництва про створення Державного комітету з надзвичайного стану в СРСР, звернення ГКЧП до радянського народу.
Тоді ж було озвучено склад ГКЧП. До нього увійшли Янаєв, Павлов, міністр внутрішніх справ Борис Пуго, міністр оборони Дмитро Язов, голова КДБ Володимир Крючков, голова Селянської спілки СРСР Василь Стародубцев, президент Асоціації державних підприємств і об'єктів промисловості, будівництва, транспорту і зв’язку СРСР Олександр Тізяков.
Після наказу Язова друга мотострілецька Таманська дивізія і четверта танкова Кантемирівська дивізія почали рух до Москви. Також маршем вирушили до Білокам'яної на бойовій техніці 51-й, 137-й і 331-й парашутно-десантні полки. Тим часом у Москві почався мітинг за демократію і на підтримку Єльцина. Сам Єльцин прибув до Будинку Рад РРФСР (Білий дім). У телефонній розмові з Крючковим він відмовився визнати ГКЧП.
Тим часом силовики зайняли центр Москви. Біля Білого дому зайняла позиції бронетехніка батальйону Тульської дивізії ВДВ і Таманської дивізії. Незважаючи на це, туди висунулися тисячі мітингувальників. До них вийшов Єльцин і з танка зачитав Звернення до громадян Росії. Дії ГКЧП він назвав спробою державного перевороту. На бік Єльцина почали переходити військові. Першою це зробила одна з танкових рот у складі шести танків. Починається війна указів: Янаєв увів у Москві надзвичайний стан, а Єльцин перепідпорядкував союзні органи виконавчої влади, зокрема силові структури, президенту РРФСР. Акції проти ГКЧП починаються в Ленінграді.
20 серпня. Для придушення протестів у Ленінград виступили Вітебська дивізія ВДВ КДБ і Псковська дивізія Міноборони. У місто вони не увійшли, зупинившись за 70 км від нього. Це підштовхнуло протести, о 10:00 ранку на мітинг вийшли 300 тис. осіб. Увечері в програмі Час було повідомлено про введення в Москві комендантської години з 23:00 до 5:00.
У ніч на 21 серпня з’являються перші жертви. У підземному транспортному тунелі на перетині Калінінського проспекту (Новий Арбат) і Садового кільця (вулиця Чайковського), під час маневрування БМП загинуло троє цивільних.
21 серпня. Язов під тиском вищих чинів Міноборони віддав наказ про виведення військ з Москви. До 8:00 армія покинула Білокам'яну. Президія Верховної Ради СРСР ухвалила постанову, в якій оголосила незаконним фактичне відсторонення президента СРСР від виконання його обов’язків і передання їх віце-президенту. Літаком о 14:15 до Криму вилітають деякі члени ГКЧП для переговорів з Горбачовим, проте той відмовляється їх приймати. У цей же час Янаєв підписав указ, в якому ГКЧП оголошувався розпущеним, а всі його рішення недійсними.
22 серпня. Горбачов повертається в Москву. Більшість членів ГКЧП були заарештовані. У Москві оголошено день жалоби за загиблими. Близько полудня починається мітинг переможців біля Білого дому. Активісти винесли величезне полотнище російського триколора. Було прийнято рішення зробити його новим державним прапором Росії.
