Чи впорається нове керівництво Збройних сил України зі своїми завданнями, як після цих кадрових ротацій в армії може змінитись ситуація на фронті, чи буде новий командувач ЗСУ Олександр Сирський простим виконувачем волі Офісу президента України й в чому полягає головна проблема чинної влади щодо російської агресії та у її ставленні до українських військових?Про це інтерв’ю на телеканалі “Прямий” розповів генерал-майор запасу Збройних сил України, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗСУ (2016-2019 рр.), заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України (2019-2020 рр.), учасник оборони Києва у 2022 році Сергій Кривонос.- Ви знаєте і ту команду, яка працювала із Валерієм Залужним, ну і, звісно ж, знаєте тих, хто зараз прийшов, обійняв нові посади у ЗСУ. Як ви оцінюєте ці кадрові ротації? Чи варто очікувати, що нові погляди, нові люди справді можуть змінити ситуацію фронті?- Ситуація полягає в тому, що насправді ви абсолютно праві, коли сказали, що ті, кого зняли, це ті якраз, хто “росли” довгий час і їхня майстерність шліфувалася на війні починаючи з 2014-го року. І, чесно скажу, що, крім того, що це несподіванка і неприємно, це просто, з моєї точки зору, було черговим приниженням Збройних сил, коли теж самого генерал-лейтенанта Наєва звільнили, знаєте, “по факту”, навіть нічого в очі їм не кажучи. Ну, “зелена влада” завжди так робить, вони бояться дивитись в очі, бо почують багато запитань, і не тільки запитання, військові можуть послати у напрямку російського корабля. Вони люди прості й достатньо часто чітко висловлюють, знаєте, коротко свою думку.
Ті, хто прийшли на їхнє місце, ну, непогані командири бригади, чудові командири бригади, з чудовим досвідом, але, розумієте, питання полягає в тому, що люди перескочили величезну кількість службових сходинок, і це не завжди може корисно вплинути на Збройні сили. Навіть у мирний час такого службового зростання у нас не було, хоча є певні люди, яких там “пропихували” завдяки пану Машовцю і його, умовно кажучи, потужній компанії “суперспеціалістів”.
Я не впевнений, що ці хлопці достатньо швидко впораються зі своїми обов’язками. Бути дуже добрим і сміливим комбригом – це не значить стати певним керівником на посадах, які безпосередньо на 7-8-10 сходинок вище.
- Багато хто каже, що обрали нового головнокомандувача ЗСУ, з яким буде простіше говорити, який буде простіше виконувати накази. Чи справді так можна схарактеризувати генерала Олександра Сирського?- Знаєте, я неодноразово з ним працював в різних ситуаціях на фронті і я б не сказав, що він такий буде мовчазний і “покладистий”, як це собі змалювали безпосередньо “зелені” можновладці. Тому ще побачимо, він ще покаже їм свої “зуби” і він також прекрасно розуміє, що без потужної економіки, яку відповідно існуючого закону про мобілізацію пан Зеленський разом зі своєю “потужною командою менеджерів”, мусив би підняти й перевести на рейки функціонування в особливий період, не кажучи про державні установи на рівні центральних органів влади.
Так, ці кадрові зміни вони зняли напругу безпосередньо пана Зеленського, він тепер не переймається, що на “сцені” є хтось більш популярний, ніж він, але це тимчасове заспокоєння.
Безпосередньо військові достатньо швидко почнуть ставити запитання: де снаряди, де підготовлені люди, де техніка? Бо на війні рівень твоїх фантазій завжди спуститься до рівня твоєї тренованості. Так от пан Зеленський абсолютно нічого не робить для “тренованості” держави, щоб забезпечило потреби Збройних сил. І якщо цього не буде і знову призначати цапом-відбувайлом військову еліту України, як це було попередні два рази, то я не впевнений, що це довго протримається. І військові все одно почнуть ставити запитання: де, чому, чому бездіяльність і на чию користь це йде?
- Коли звільняли головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, то президент у своєму виступі говорив про те, що очікує від нового головнокомандувача. Що сказав Зеленський? Про безпілотники, що вони мають вчасно потрапляти на фронт, про підготовку військових, що вони мають пройти вишкіл, що вони мають вже підготовлені потрапити на фронт і так далі. Це все, за що відповідає головнокомандувач? Чи це просто принцип, коли саме до президента переадресовуються будь-які питання, які виникають в країні?- Абсолютно ви праві. Тому, що це просто перекидання бездіяльності власної й своєї “потужної менеджерської команди” на військових. Ось приклад того, що він перерахував. Особливо, що стосується підготовки резервів. Причому на цьому закцентував увагу і президент. І на наступний день, коли міністр оборони Рустем Умєров з чудовим “військовим досвідом” служби в армії і розпродажу у Фонді держмайна, зустрічався з новим головкомом і знову порушував питання підготовки і мобілізації. Найсмішніше полягає в тому, що, мабуть, ані Умєров, ані Зеленський ніколи не знали функціоналу командування Сухопутних військ, які очолював перед цим Сирський.
Так от три завдання, які лежали на командуванні Сухопутних військ ЗСУ: це підготовка резервів, мобілізація та оборона Києва.
З обороною Києва впорались завдяки й командуванню, і українському народу, а в першу чергу Залужному, який це очолював і керував.
А от чому ж тоді безпосередньо пан генерал Сирський не був відправлений тим самим президентом виконувати свої обов’язки відповідно займаної посади? Чому полягає проблема? Проблема полягає в тому, що люди на посадах є, але виконують зовсім інші обов’язки. Так от питання в професіоналізмі, я думаю, якби Сирського відправили в тил і він далі організував би потужну підготовку навчальних центрів Сухопутних військ, то вже б ці питання не ставив би безпосередньо Володимир Олександрович. А наразі проблема існувала, зараз її перекинули тому, хто не виконував ці обов’язки, зараз він буде переадресувати новому командувачу Сухопутних війсь Олександру Павлюку. Але Павлюка знову відправляють на фронт.
Тож ніколи не буде в цій країні толку, коли безпосередньо президент не виконує свої обов’язки, міністр оборони не розуміється, які обов’язки у його підлеглих. Тому або давайте працювати професійно і не намагатися призначати цапів-відбувайлів, або давайте все ж таки створимо Уряд порятунку країни – і в нас є шанс іще врятуватись від того “зеленого” болота, яке нас потроху засмоктує все більше і більше.
- Пане генералу, чи справедливо буде вважати, що зі зміною керівного складу ЗСУ нас чекає інша війна? Чи притримуватимуться керівники напрацьованих схем та ліній попереднього керівництва? Чи запропонують якісь нові рішення і нас чекає інший підхід до ведення бойових дій?- Гарне питання, але яким би не був “крутим” Сирський, якщо йому ми не забезпечимо в потрібній кількості ще що нам треба, то толку не буде. Це перше. Друге, знов таки все ж впирається у команду, яка дивиться на реалії забезпечення і якщо цих реалій від держави не буде, то ми можемо поміняти ще 20 генералів, 30 генералів… До речі, такі потужні очистки щось нагадують мені 1937 рік, коли “всіх за раз” – “змова маршалів” у Сталіна була і там всіх почали пачками розстрілювати. Слава Богу, у нас поки не розстрілюють, але я більше ніж впевнений, що з часом почнуть фабрикувати проти них кримінальне впровадження. Час покаже. Тому питання не у Сирському, питання в відсутності функціонування системи під назвою держава. Коли керівник держави не працює, відповідно чинних законів, не змушує працювати свою команду “потужних менеджерів”, менеджери не знають існуючих законів і їх не виконують. То що ви хочете від військових?
- Я зараз буду цитувати радника керівника Офісу Президента Михайла Подоляка. Політичне керівництво країни чекає від новопризначеного головкома ЗСУ “аудиту військовослужбовців”. У Офісі президента кажуть, що з одного мільйона реально мобілізованих бої бачили лише 300 тисяч осіб. Це неправильна симетрія чи так має бути? Тому що 300 тисяч і 1 мільйон – дуже різні цифри.- Це, звичайно, інформаційна маніпуляція в стилі “зеленої” команди. Бо 300 тисяч – це ті, що знаходяться на фронті. Частина з них безпосередньо виведена на забезпечення відновлення. Частина знаходиться в тилу або це підрозділи забезпечення. Давайте все ППО знімемо з Києва і відправимо на фронт. Чудово буде безпосередньо – вони ж отримають суто такий потужний бойовий досвід ведення боїв у перші траншеї. А за цей час росіяни абсолютно спокійно розбомблять Київ. Тому це інформаційна маніпуляція, ні більше, ні менше.
Найголовніше, коли про це говорять люди, які жодного дня до армії не мали ніякого відношення, які стрибали по “пєньочках” у Януковича, і тепер вони розповідають військовим, як Батьківщину захищати і любити. Як кажуть: “чия б мичала, а чия б мовчала”.
