Олександр Турчинов – колишній секретар РНБО (з грудня 2014-го по травень 2019 року) , голова Верховної Ради України і виконувач обов'язків президента України у 2014 році після втечі Віктора Януковича – прокоментував на прохання Радіо Свобода «мирні пропозиції» нинішнього президента України Володимира Зеленського і запропоновану Рухом опору капітуляції «Українську доктрину безпеки і миру».– Чи має Українська доктрина безпеки і миру політичну і практичну цінність?– Безумовно. «Українська доктрина безпеки і миру» розроблена професором Володимиром Василенком та іншими відомими громадськими діячами України, які увійшли до Руху опору капітуляції, є достатньо професійно підготовленим і якісним документом.
Більше того, ця доктрина повністю вписується в українське законодавство і є логічним продовженням закону про деокупацію Донбасу.
– Чи можна вважати Доктрину реальною альтернативою «формулі Штайнмаєра» і «мирному планові Зеленського» ?– Не існує такого документа, як «формула Штайнмаєра». Це фейк, який Росія, починаючи з 2016 року, намагалася використовувати для просування своїх інтересів, зокрема, легалізації окупаційних адміністрацій на Донбасі.
Тобто ніколи не існувало офіційного документа, підписаного Штайнмаєром (колишнім головою МЗС Німеччини Франком-Вальтером Штайнмаєром; нині він президент Німеччини – ред.), який можна було б підтягнути під цю назву.
Тим більше, до вересня 2019 року ніякі подібні ініціативи не опрацьовувалися і не підтримувалася українською стороною.
Відносно «мирного плану Зеленського», то я хотів би його проаналізувати, але я ніколи не зустрічав такого документа у публічному доступі. Також я не чув про рішення РНБО або будь-який інший президентський акт відповідного змісту.
Не вважаю коректним і можливим проводити аналіз такого важливого питання на підставі фрагментів публічних заяв чи прес-конференцій.
– Чи можна Доктрину, запропоновану Рухом опору капітуляції, використати як аргумент для зміцнення позицій України у переговорах із Заходом щодо стримування російської агресії?– Безумовно, цю Доктрину можна використовувати в перемовах із Заходом, але для цього вона повинна набути офіційного статусу.
– Чи реально створити консолідовану претензію до Росії як агресора? Якщо так, то яке це може мати значення?– Не тільки реально – це необхідно зробити, і така робота була давно розпочата. Відповідне доручення було надане Міністерству юстиції та іншим державним установам, ще починаючи з 2014 року.
Російська Федерація має відповідати за свої злочини, захоплені території Донбасу та Криму, за кров і життя тисяч українців.
Росія, безумовно, несе повну відповідальність за багатомільярдні збитки, завдані Україні. І, після звільнення територій, буде зобов’язана це компенсувати.
– Який вплив на переговори могло б мати те, якби президент Зеленський, дослухавшись до пропозицій «Руху опору капітуляції», відмовився розділяти питання деокупації Донбасу і Криму?– На жаль, одночасно ці питання вирішити достатньо складно. У цьому аспекті Доктрина потребує уточнення.
Для забезпечення деокупації захоплених територій потрібен чіткий алгоритм дій.
Розпочати потрібно з Донбасу, і переходити до деокупації Криму лише після виведення російських військ і відновлення контролю над східним кордоном України.
