Найбільший покупець російського вугілля на світовому ринку - Китай скоротив імпорт твердого палива з Росії. За підсумками десяти місяців 2024 року частка російського вугілля в загальних закупівлях Китаю становила 18% проти 23% за аналогічний період 2022 року. 
Це випливає з презентації Центру цінових індексів (ЦЦІ), дані якого публікує «Комерсант».
Незважаючи на це, Росія, як і раніше, посідає друге місце серед основних постачальників вугілля в Китай. Частка найбільшого експортера твердого палива на китайський ринок - Індонезії - за той самий період скоротилася з 58% до 44%. При цьому частки Монголії та Австралії в поставках зросли з 10% і 1% до 15%. Згідно з даними S&P Global, за підсумками січня-листопада Китай збільшив імпорт вугілля на 14,8% рік до року, до 490 млн тонн.
За оцінками Міненерго РФ, на КНР припадає 48% усього російського вугільного експорту. У 2023 році Росія збільшила поставки в країну на 42% рік до року, до 100 млн тонн, але цього року експорт скорочується. Як писав Reuters, за підсумками першого півріччя поставки знизилися на 8% рік до року, до 45,5 млн тонн. Частка російського вугілля на китайському ринку знижується головним чином через скорочення постачань енергетичного вугілля на тлі низьких цін і обмежень щодо вивезення, зазначають у ЦЦІ. Зростання поставок російського вугілля до Китаю також стримується імпортним митом, яке КНР у 2014 році ввела на антрацит, коксівне та енергетичне вугілля, у розмірі 3-6%. При цьому мита не поширюються на Індонезію та Австралію через угоди про вільну торгівлю.
Загалом, за даними ЦЦІ, у січні-жовтні експорт вугілля з Росії скоротився на 9% рік до року, до 164 млн тонн. За підсумками 2024-го аналітики очікують падіння показника на 9-10% порівняно з минулим роком.
Раніше стало відомо про скорочення закупівель вугілля в Росії іншим великим покупцем російського твердого палива - Індією. У січні-вересні 2024-го країна імпортувала 6,1 млн тонн енергетичного вугілля, що на 26% менше, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому частка Росії в індійському імпорті вугілля знизилася з 7% до 3%.
Після введення ембарго на постачання вугілля в ЄС, яке набуло чинності в серпні 2022 року, російські вугільники почали активно шукати нові експортні напрямки. Здебільшого поставки було перенаправлено до Китаю та Індії.
Цього року експорт знижується через зменшення рентабельності: економіка поставок за кордон істотно погіршилася на тлі падіння експортних цін і збільшення транспортних витрат, говорили «Ведомостям» представники галузі. Також виникають труднощі з транспортуванням вугілля і банківськими транзакціями.
На тлі проблем з експортом російські вугільні компанії скорочують видобуток: у липні, за даними Росстату, він впав на 6,7% у річному вираженні, а його загальний обсяг - 31,5 млн тонн - став найнижчим із пандемії коронавірусу 2020 року. Щодо піків, показаних у грудні 2022 року, вугільні компанії втратили близько 12 млн тонн щомісячного видобутку, або 27%.
Російська вугільна галузь вступає в найважчу кризу за останні 30 років, констатував раніше незалежний експерт у галузі енергетики Максим Іванов.
