Президент США відмовився однозначно відповісти на питання, чи має він намір протидіяти Китаю, якщо той спробує силоміць спонукати Тайвань «возз’єднання» з.
Це сталося під час
першого засідання кабінету Трампа в Білому домі.
«Я ніколи не коментую цього», - відповів Трамп на запитання, чи може він гарантувати, що за його адміністрації Китай ніколи не захопить Тайвань силовим шляхом.
Президент США заявив, що не дає жодних коментарів з цього приводу, оскільки «не хоче ставити себе в таке становище» - при цьому не уточнивши, якої саме ситуації прагне уникати.
Він підкреслив, що вважає за доцільне обговорювати питання Тайваню не публічно, а лише з представниками своєї адміністрації.
Американський лідер також знову запевнив, що має відмінні стосунки з головою КНР Сі Цзіньпіном, та висловив незгоду з тим, що у Сполучених Штатах не має бути жодної китайської присутності. «Ми хочемо, щоб вони (китайці – ред.) приходили та інвестували. Ми хочемо, щоб вони інвестували у США, бо це буде добре», - зазначив Трамп.
«Ми інвестуватимемо в Китай, будемо взаємодіяти з Китаєм. У нас будуть дуже добрі відносини з Китаєм, але вони більше не зможуть використовувати нас», - додав голова Білого дому.
При цьому він укотре розкритикував зовнішню політику адміністрації Байдена, дорікнувши, ніби вона не знала, як правильно будувати відносини з іншими країнами.
«Було дуже сумно на це дивитися. Але у нас будуть добрі відносини з Китаєм, Росією, Україною та на Близькому Сході», - заявив Трамп.
Нагадаємо, Тайвань ніколи не входив до складу КНР від самого її проголошення у 1949 році. Проте комуністична влада Китаю вважає острів своєю провінцією, для «возз’єднання» якої з материком погрожує застосувати військову силу.
США, як і майже всі країни світу, дотримуючись принципу одного Китаю не мають офіційних відносин із Тайванем, проте підтримують зв’язки в обхід Пекіна та надають військову допомогу для посилення захисту острова від військ КНР.
Байден за свого президентства неодноразово заявляв, що американські війська захищатимуть Тайвань у разі китайського вторгнення, чим щоразу викликав гнівну реакцію Пекіна.
