Ізраїль прагне послабити вплив Туреччини в Сирії, лобіюючи в США заходи щодо децентралізації країни і збереження військової присутності Росії. У Тель-Авіві вважають, що підтримуваний Анкарою ісламістський уряд у Сирії після повалення Башара Асада може становити загрозу безпеці єврейської держави.
Про це
заявили фахівці Інституту Роберта Лансінга (RLI).
Ізраїльська влада наполягає на тому, щоб Сирія залишалася ослабленою і децентралізованою, що, зокрема, передбачає збереження російських військових баз, які можуть стримувати зростаючий вплив Туреччини в регіоні.
Інтерес Ізраїлю до збереження російської військової присутності в Сирії обумовлений кількома факторами. По-перше, це стабільність і передбачуваність: з 2015 року Росія підтримує в регіоні військову присутність, включно з авіабазою Хмеймім і військово-морським об'єктом у Тартусі. Ізраїль вважає, що російська присутність у Сирії є меншим злом порівняно з хаотичною зміною влади, яка може призвести до посилення ворожих сил. По-друге, між Ізраїлем і Росією діє механізм деконфліктації, який дає змогу ізраїльській авіації завдавати ударів по іранських і проіранських цілях без втручання Москви. Якщо російські бази будуть замінені турецькими або іранськими силами, ця свобода дій може опинитися під загрозою.
Крім того, присутність Росії в Сирії врівноважує вплив Ірану. Хоча Москва і Тегеран підтримують Асада, їхні інтереси не завжди збігаються. Росія періодично перешкоджала військовому зміцненню Ірану поблизу ізраїльських кордонів, що відповідає цілям Тель-Авіва щодо запобігання розширенню іранського плацдарму в Сирії. У Тель-Авіві побоюються, що в разі відходу Росії утвориться вакуум влади, який можуть заповнити іранські сили, «Хезболла» або радикальні ісламістські угруповання, що створить серйозну загрозу безпеці Ізраїлю.
Ізраїль також підтримує дипломатичні відносини з Росією і зберігає нейтралітет у війні проти України, почасти виходячи зі стратегічних інтересів у Сирії. Підтримка російських баз вписується в загальну ізраїльську політику балансування між великими державами при збереженні власних пріоритетів безпеки.
У Тель-Авіві вважають, що збереження російської військової присутності в Сирії допоможе обмежити активність «Хезболли» та інших проіранських угруповань. Росія надає Ізраїлю можливість координувати військові операції, що знижує ризик прямих зіткнень. Крім того, Москва, маючи вплив на Дамаск, може чинити тиск на Асада, обмежуючи іранську військову присутність. В Ізраїлі також розраховують на обмін розвідданими, оскільки російський моніторинг у регіоні може дати цінні відомості про пересування іранських сил.
Питання про збереження російських баз підтримують в ізраїльських урядових і військових колах. Правляча партія «Лікуд» на чолі з Біньяміном Нетаньяху традиційно дотримується прагматичного підходу до Росії. Ізраїльські військові та розвідувальні структури, включно з ЦАХАЛ і «Моссад», вважають, що координація з Москвою відповідає їхнім інтересам у боротьбі з іранською загрозою. Крім того, серед прихильників збереження російських баз можуть бути представники російськомовного електорату і бізнес-кіл, зацікавлених у збереженні економічних зв'язків з Росією.
Однак така політика несе ризики для США. Підтримка військової присутності Росії в Сирії може послабити позиції Вашингтона на Близькому Сході і дати Москві додатковий важіль впливу. Союзники США, особливо у Східній Європі, можуть негативно відреагувати на таку стратегію, оскільки розглядають Росію як загрозу. Також це може суперечити американській санкційній політиці щодо Москви.
Проте США можуть розглянути можливість збереження російських баз у Сирії, якщо це сприятиме стримуванню Ірану. Адміністрація у Вашингтоні усвідомлює, що вихід Росії з регіону може призвести до посилення проіранських сил і радикальних ісламістських угруповань. Крім того, американська політика зараз орієнтована на боротьбу з Китаєм, і Вашингтону вигідно перекласти частину відповідальності за стабільність у Сирії на Росію.
Відносини між Туреччиною та Ізраїлем погіршилися на тлі війни в Газі. Ізраїльська влада попередила США, що підтримувана Анкарою нова сирійська влада може становити загрозу для регіону і перетворитися на союзників ХАМАС. У Тель-Авіві вважають, що Туреччина захищатиме ісламістський уряд у Сирії, що поставить під загрозу ізраїльські інтереси.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що країна не потерпить присутності збройних формувань, пов'язаних із новою сирійською владою, на півдні країни. Зі свого боку, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликає мусульманські країни створити альянс проти ізраїльської політики, заявляючи, що Тель-Авів становить загрозу регіону. В Анкарі стверджують, що дії Ізраїлю в Сирії є частиною його експансіоністської політики.
Ізраїль виступає за збереження російських військових баз у Тартусі та Хмеймімі, вважаючи, що Росія може стримувати Туреччину, яку, незважаючи на членство в НАТО, не розглядають у Тель-Авіві як надійного партнера в забезпеченні регіональної безпеки.
