Потік зброї з Росії до Китаю під час правління Володимира Путіна почав вичерпуватися. З 2009 по 2023 рік імпорт озброєнь Китаєм знизився на 40% порівняно з попереднім 15-річним періодом.
Про це пише аналітичний центр
ChinaPower.
Частка Росії в імпорті китайської зброї впала з 85% до 68%. Але не тільки війна Росії та України стала причиною спаду. Зниження також пов'язане з копіюванням Китаєм російських систем озброєнь, а також масовим розкраданням інтелектуальної власності та технологій.
За даними центру, за останні 20 років зафіксовано щонайменше 21 випадок китайського шпигунства і хакерських атак на російські підприємства оборонного комплексу, насамперед у галузі аерокосмічних технологій. У 2004 році було три судові процеси, які завершилися засудженням сімох росіян, які передали Китаю конфіденційну інформацію про розробки у сфері авіації та супутників. До теперішнього часу ситуація не змінилася. У період з 2021 по 2023 рік зафіксовано ще чотири інциденти з витоком чутливих даних щодо аерокосмічних і лазерних технологій.
Однак таке шпигунство - лише частина картини. Китай систематично порушував умови ліцензійних угод із російськими постачальниками, копіюючи й адаптуючи техніку для власних потреб. Наприклад, винищувач J-11 було скопійовано з російського Су-27, а китайський зенітно-ракетний комплекс HQ-9 підозріло схожий на С-300.
У 2019 році російська держкорпорація «Ростех» офіційно заявила, що за 17 років зафіксовано 500 випадків незаконного копіювання її продукції. У рідкісному публічному коментарі компанія відкрито звинуватила Китай у клонуванні авіаційних двигунів, літаків «Сухой», палубних винищувачів, систем ППО, переносних зенітних ракет і аналогів ЗРПК «Панцир».
Після копіювання техніки у Росії Китай скоротив її закупівлі і виробляє сучасні види озброєнь самостійно - від винищувачів до військових кораблів. Проте в критично важливій сфері авіаційних двигунів залежність від Росії зберігається. У період із 2017 до 2023 року авіаційні двигуни становили понад половину вартості китайського імпорту озброєнь, і більша частина цих поставок припала на російську продукцію. Проте Китай уже готує свою лінійку двигунів.
У військових взаєминах між країнами відбулися й інші зміни. Тепер уже Росія все частіше звертається до Китаю як до ключового постачальника компонентів і технологій. За інформацією Управління національної розвідки США, китайські державні оборонні компанії продовжують поставки в Росію продукції подвійного призначення: напівпровідників, дронів, комплектуючих для винищувачів і обладнання для радіоелектронної боротьби. Особливого значення набувають поставки верстатів із числовим програмним управлінням, без яких неможливе виробництво військової техніки. Із січня 2022 по липень 2023 року обсяг щомісячного експорту таких верстатів із Китаю в Росію зріс майже в 10 разів - із $7 млрд до більш ніж $68 млрд. Китай постачання озброєнь Росії завжди категорично заперечував.
