Під час нещодавньої зустрічі з головою зовнішньополітичної служби ЄС Каєю Каллас міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив, що Пекін не може змиритися з поразкою росії у війні проти України, оскільки це нібито посилить позиції США в Азії. 
Втім, як зазначає американський аналітик Олександр Дж. Мотиль, подібні заяви мають скоріше дезінформаційний, ніж стратегічний характер. Насправді Китай більше зацікавлений у слабкій росії, а не у її перемозі, пише
The Hill.
Виграш Москви у війні став би стратегічною проблемою для Китаю. Посилення позицій кремля — особливо в разі успішної агресії — могло б змінити характер російсько-китайських відносин, зробивши Росію не підлеглим, а потенційно проблемним партнером. Тріумфальна риторика Кремля, зростання самовпевненості путіна, ревізія умов енергетичного партнерства з Пекіном та зростання геополітичного апетиту москви (включно з Казахстаном) — усе це суперечить інтересам Китаю.
Водночас поразка росії створює для КНР серйозні ризики дестабілізації регіону: можливий колапс режиму Путіна, внутрішні збройні конфлікти, розпад федерації, активізація сепаратистських рухів та зростання невизначеності на Далекому Сході. У цьому разі Китай теоретично міг би скористатися ситуацією для анексії частини російських територій, однак стратегічна невизначеність і зростання ризиків переважатимуть потенційні вигоди.
Оптимальним для Пекіна є третій сценарій — тривала, виснажлива війна, яка залишає росію ослабленою, залежною й керованою. Така росія втрачає суб’єктність і дедалі глибше занурюється у роль сировинного придатку Китаю, не здатного формулювати незалежну політику.
За таких умов навіть припинення війни не гарантує росії відновлення. Її військовий потенціал суттєво підірваний, економіка перебуває в стані структурного спаду, а суспільство стикається з дедалі жорсткішими соціально-економічними обмеженнями. Навіть у разі припинення бойових дій росія залишиться ослабленою державою, позбавленою геополітичної ініціативи.
З огляду на це, інтереси Китаю дедалі більше збігаються з інтересами США, ЄС та України: стримування росії, збереження її у стані довготривалого виснаження та утримання кремля у підлеглому становищі. Виграє від цього лише Пекін — як головний бенефіціар краху російських імперських амбіцій.
