Сумніви, що з'явилися в готовності США продовжувати забезпечувати безпеку союзників, змушують все більше політиків в Японії замислюватися і міркувати про можливість створення власного ядерного арсеналу. Кількість громадян, які схиляються до зміни без'ядерного статусу країни, зросла вдвічі за останні три роки.
Питання про володіння ядерною зброєю вважалося табу для Японії, яка пережила атомне бомбардування. Але зараз вона фактично оточена трьома ядерними державами – Росією, Китаєм і Північною Кореєю, при цьому конфронтаційна політика адміністрації Дональда Трампа по відношенню до союзників породжує розмови про необхідність принаймні задуматися про те, щоб більше покладатися на власні сили, в тому числі ядерні.
Інтерв'ю
Reuters з десятком японських законодавців, урядовців і колишніх високопоставлених військових свідчать про зростаючу готовність послабити сформульовані в 1967 році «три неядерні принципи» – не виробляти, не мати і не розміщувати ядерну зброю на своїй території.
Японія однією з перших підписала Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. Для забезпечення її захисту на території країни знаходиться найбільший американський контингент у світі. Але «сприймати присутність США як щось само собою зрозуміле [більше] не можна», сказала Reuters депутат японського парламенту Руї Мацукава, член впливової ради з політики національної безпеки правлячої Ліберально-демократичної партії.
«Трамп вкрай непередбачуваний; це, можливо, його сильна сторона, але я думаю, що ми завжди повинні думати про план B», – каже Мацукава. «Планом В», за її словами, може бути рух до незалежності в забезпеченні власної безпеки, а потім і придбання власної ядерної зброї.
Ще півроку тому Стівен Нагі, професор політики та міжнародних досліджень в Міжнародному християнському університеті Токіо, вказував, що вся стратегія Японії будується на гарантіях США, що дозволяють їй перебувати під їхнім ядерним парасолькою: «План А – притискатися до США. План B – притискатися до США ще сильніше і так далі». Отримання ядерної зброї передбачається тільки в плані Z, говорив Нагі, додаючи, що у Токіо практично немає фахівців зі стратегічним мисленням у сфері ядерної політики.
Але завдяки розвитку атомної енергетики у Японії є значні запаси матеріалу, який можна використовувати для створення власної зброї. За її власними даними на кінець 2023 року, Японія володіла приблизно 8,6 тонни плутонію; теоретично цього достатньо для виробництва декількох тисяч бомб.
За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI) на січень 2025 року, у світі було 12 241 ядерна боєголовка. З цієї кількості близько 9614 знаходилися на військових складах і були доступні для потенційного використання – на 29 штук більше, ніж роком раніше. За оцінками, 3912 з цих боєголовок були розгорнуті на ракетах і літаках. Приблизно 2100 з розгорнутих боєголовок перебували в стані підвищеної бойової готовності на балістичних ракетах; майже всі вони належали Росії або США. Вважається, що у Франції, Великої Британії та, можливо, Китаю є невелика кількість боєголовок у стані підвищеної бойової готовності, писав SIPRI.
Громадська думка в Японії теж починає змінюватися в міру того, як бомбардування Хіросіми і Нагасакі відходять у минуле. Згідно з березневим опитуванням, 41% респондентів виступили за перегляд «трьох неядерних принципів». Три роки тому таких було тільки 20%, зазначає Reuters.
Ще активніше перехід до власної ядерної доктрини підтримують у Південній Кореї, яка також покладається на військовий захист США, і при цьому їй доводиться мати справу з дедалі агресивнішою позицією північного сусіда. За даними опитування, до 75% населення Південної Кореї виступає за створення власної ядерної зброї.
