Росія фактично розгортає нову холодну війну на Балтиці, повторюючи стратегію радянських часів. Кремль використовує гібридні операції, кібератаки та навмисні морські провокації, щоб чинити тиск на НАТО і продемонструвати військову присутність у регіоні. Мета Москви залишається колишньою — домогтися політичних поступок від Заходу через залякування і психологічний тиск.
Про це заявили в Інституті Роберта Лансінга (RLI).
За даними звіту, російські підводні човни і військові кораблі все частіше помічаються біля берегів країн Балтії та Скандинавії. Так, 14 жовтня російський підводний човен пройшов через протоку Великий Бельт і був перехоплений шведськими ВМС і ВПС. Напередодні НАТО зафіксувало появу іншого російського підводного човна «Новоросійськ» біля берегів Франції. Через технічну несправність її довелося буксирувати, що, за словами генсека НАТО Марка Рютте, лише підкреслило військову відсталість Росії.
Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон заявив, що напруженість у Балтійському морі різко зросла після початку повномасштабної війни Росії проти України. Він підкреслив, що регіон стикається з постійними гібридними атаками — від кібероперацій до диверсій проти підводних кабелів та енергетичної інфраструктури. За його словами, російська загроза має довгостроковий характер, тому оборонна політика Швеції повинна бути побудована з урахуванням нової реальності.
RLI вказує, що Росія активно використовує так званий «тіньовий флот» — танкери, що перевозять нафту, які нерідко супроводжуються військовими кораблями і винищувачами. Це викликає занепокоєння в Данії та інших країнах регіону.
Сучасні дії Росії, як підкреслюють аналітики, повторюють радянську тактику холодної війни. У 1970-1980-х роках радянські підводні човни регулярно порушували територіальні води Швеції, займалися розвідкою і провокували кризи, щоб перевірити реакцію Стокгольма і НАТО. Ці інциденти тоді змусили Швецію посилити протичовнову оборону і переглянути свою політику нейтралітету.
Сьогодні, за оцінкою RLI, Росія переслідує схожі цілі. Підводні операції на Балтиці спрямовані на збір розвідданих, спостереження за інфраструктурою і демонстрацію військової могутності. Москва намагається обмежити свободу пересування сил НАТО, створюючи зони обмеження доступу (A2/AD) і підвищуючи ризики випадкових інцидентів.
Експерти попереджають, що ймовірність великого конфлікту залишається низькою, проте ризик гібридних атак і випадкової ескалації — високий. Імовірність навмисного нападу Росії на країну НАТО в регіоні оцінюється в 5–10%, тоді як імовірність диверсій, глушіння GPS, кібератак та інших прихованих операцій — до 70%.
Звіт підкреслює, що Росія ослаблена війною проти України і санкціями, страждає від втрат особового складу і нестачі сучасної техніки. Однак Кремль продовжує використовувати гібридні методи, щоб підтримувати напруженість і перевіряти готовність НАТО до реагування.
На думку RLI, в найближчі роки Балтика залишиться одним з ключових напрямків російської активності. Пряме зіткнення малоймовірне, але гібридна війна і психологічний тиск з боку Москви будуть посилюватися, перетворюючи регіон на арену нової холодної війни.
