Далеко від застиглої лінії фронту між Україною та Росією розгортається ще одна, не менш запекла війна –енергетична. Саме вона, на думку аналітиків, може швидше змусити сторони сісти за стіл перемовин, ніж будь-які дипломатичні зусилля. 
Про це повідомляє
The New York Times.
Останніми днями це протистояння помітно загострилося: США та Європа запровадили нові масштабні санкції проти російської нафтової галузі – головного джерела фінансування війни Кремля.
Україна активно домагається посилення міжнародного тиску на російську енергетику й водночас завдає власних «далекобійних санкцій» – ударів по російських енергетичних об’єктах. Росія ж у відповідь систематично атакує українську електричну та газову інфраструктуру, намагаючись паралізувати енергосистему країни напередодні зими.
Аналітики вважають, що головна мета Москви – підірвати здатність України функціонувати та зламати волю українців до опору.
Хто першим не витримає економічного тиску, поки незрозуміло. Однак обидві сторони розглядають енергетичний фронт як один із ключових інструментів, що може вплинути на перебіг війни, яка триває вже майже чотири роки й залишається непідвладною миротворчим ініціативам адміністрації Дональда Трампа.
З настанням зими, прогнозують експерти, Росія ймовірно продовжить атаки, але зі сповільненням бойових дій через погодні умови саме енергетичне протистояння стане головним полем битви.
Колишній дипломат ЄС Балаш Ярабік, нині аналітик компанії R.Politik, вважає, що нові санкції США проти російських нафтових гігантів, «Лукойла» та «Роснефти» – стали відповіддю на удари РФ по українській енергомережі.
За його словами, ці обмеження мають на меті змусити Кремль зупинити атаки та розглянути можливість обмеженого перемир’я щодо енергетичних об’єктів.
