Безпека Європи безпосередньо залежить від зростання оборонних витрат країн Альянсу та збереження максимальної військової спроможності України
Про це
заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте в інтерв'ю Bild.
За словами Рютте, НАТО має виконати дві ключові умови, щоб і надалі гарантувати мир. Йдеться про збільшення видатків на озброєння та нарощування виробництва, а також про всебічну підтримку України у війні проти РФ. Він наголосив, що у разі захоплення Росією всієї України наслідки для Альянсу були б значно серйознішими й потребували б набагато більших витрат.
"Ми подбаємо про те, щоб Різдво і надалі залишалося безпечним. Але для цього ми маємо збільшити видатки на озброєння та забезпечити, щоб Україна залишалася якомога сильнішою. Якщо Росія отримає контроль над усією Україною, це матиме серйозні наслідки для НАТО, і нам доведеться витратити значно більше", - сказав Рютте.
Окремо він зупинився на масштабах втрат російської армії. За оцінками НАТО, Росія втратила вбитими та пораненими до 1,1 мільйона осіб, здобувши при цьому менш ніж 1% території України за рік.
"Путін готовий пожертвувати 1,1 мільйона своїх людей заради мінімальних територіальних здобутків. Це жахливо, але це реальність, з якою ми маємо справу", - каже він.
Коментуючи питання можливих змін влади в Росії, Рютте застеріг від наївних очікувань. Він підкреслив, що незалежно від того, хто керуватиме Росією у майбутньому, НАТО має бути готовим до загроз.
Також генсек звернув увагу на глобальний вимір безпеки, зокрема взаємозв’язок між Росією та Китаєм. На його думку, у разі силового сценарію навколо Тайваню Пекін може залучити Москву до дестабілізації ситуації в Європі.
"Ми не повинні бути наївними. Ми маємо інвестувати в оборону, зміцнювати наші спроможності та залучати найкращих людей, щоб бути готовими до будь-яких викликів", - зауважив генсек.
Раніше низка країн НАТО попереджала, що після завершення війни проти України Росія може протягом трьох–п’яти років бути готовою до масштабної конфронтації з Альянсом.
На тлі цих оцінок Естонія, Литва та Польща планують уже наступного року спрямувати на оборону понад 5% свого ВВП, тоді як інші держави НАТО також нарощують військові витрати.
Єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс заявив, що німецькі розвідслужби мають свідчення обговорення в Кремлі можливого сценарію нападу на НАТО.
Водночас, за оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), Росія вже активізувала інформаційно-психологічні операції, які можуть бути частиною підготовки до потенційного конфлікту з Альянсом, зокрема із застосуванням провокацій під чужим прапором. Раніше прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо також заявляв, що у разі укладення мирної угоди щодо України РФ може перекинути війська до східного флангу НАТО.
