Балтійське море перетворюється на стратегічну арену протистояння між НАТО та Росією.
Про це інформує
The Economist.
Як повідомляється, Польща вирішила придбати три шведські підводні човни A26 компанії Saab за приблизно $2,8 млрд. Ці 66-метрові судна відзначаються високими можливостями маскування, спостереження та оснащені шлюзами для випуску підводних дронів, датчиків або водолазів.
Як зазначає The Economist, для Польщі, як і для інших держав Балтійського регіону, контроль за підводним простором та енергетичною й телекомунікаційною інфраструктурою стає пріоритетним питанням національної безпеки. На морському дні розташовані газопроводи Balticconnector та Baltic Pipe, комунікаційні та електрокабелі, а також нові морські вітроелектростанції й термінали СПГ.
Незважаючи на перевагу НАТО в Балтійському морі, Росія має ресурси для проведення гібридних атак: у 2023 році було зафіксовано щонайменше 11 інцидентів, пов’язаних із підводною інфраструктурою, включно з пошкодженням кабелів і газопроводів. Такі атаки дозволяють РФ заперечувати свою причетність та перевіряти реакцію Альянсу.
Водночас Балтійське море є складним середовищем для моніторингу: мілководне й захаращене дно, високий морський трафік і різкі зміни солоності ускладнюють використання звичайних сонарів. A26 та безпілотні підводні апарати мають заповнити ці прогалини.
Затримки у будівництві підводних човнів залишають Польщу вразливою до 2030-х років. До того часу країні доведеться посилювати спостереження та захист критичної інфраструктури за допомогою інших засобів.
За оцінками аналітиків, щоденна вартість ремонту підводного телекомунікаційного кабелю може сягати €24 млн, нафтопроводу - €36 млн, газопроводу - €75 млн. Тому інвестиції у сучасні підводні човни є стратегічно доцільними та економічно обґрунтованими для Польщі та її союзників.