Американські військові об'єкти на Близькому Сході стануть мішенями Ірану, якщо США втрутяться в протести в республіці.
Про це
заявив спікер парламенту Мохаммад-Багер Галібаф.
У такий спосіб він відповів на слова Дональда Трампа про готовність прийти на допомогу іранським демонстрантам, серед яких уже загинуло семеро людей.
«Нешановному президенту США слід знати, що після цього офіційного визнання всі американські бази та збройні сили в регіоні стануть нашою законною метою у відповідь на будь-яку можливу авантюру», - написав Галібаф.
Напередодні Трамп заявив, що США відреагують, якщо влада Ірану буде «вбивати мирних протестувальників». «Ми готові до дій і перебуваємо в повній бойовій готовності», - наголосив він. Після цього секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Ларіджані звинуватив США та Ізраїль у розпалюванні протестів, а також застеріг Трампа від втручання у внутрішні справи республіки, заявивши, що це призведе до хаосу в усьому регіоні і завдасть шкоди інтересам самих американців. Зі свого боку радник верховного лідера аятоли Алі Хаменеї з політичних питань Алі Шамхані попередив, що «будь-яка інтервенція, спрямована на підрив безпеки Ірану, призведе до заходів у відповідь».
Протести в Ірані почалися 28 грудня на тлі економічної кризи. Тоді на вулиці низки міст, включно з Тегераном, Ісфаханом, Ширазом і Мешхедом, вийшли власники магазинів, обурені черговим падінням курсу національної валюти. Того дня іранський ріал ослаб до рекордно низького рівня - близько 1,4 млн за долар США, що призвело до стрибка цін.
Згодом до протестів приєдналися студенти великих університетів. Демонстранти почали закликати до припинення правління Хаменеї, повернення монархії та знесли пам'ятник експрезиденту Ібрагіму Раїсі. Акції переросли в зіткнення з силами безпеки. За даними ЗМІ, силовики застосовували сльозогінний газ і вогнепальну зброю. Влада почала відключати інтернет, а також закрила школи, університети та держустанови.
Інфляція в Ірані вже п'ять років тримається на рівні 30-40% на рік. За 2025 рік продукти подорожчали більше ніж на 70%, ліки - на 50%. Загостренню ситуації сприяла 12-денна червнева війна з Ізраїлем. Крім того, у вересні ООН відновила санкції проти Ірану, які запровадила 2006 року через його ядерну програму і зняла після угоди 2015-го. Також восени в республіці сталася найсильніша за півстоліття посуха.
