Україна різко посилила удари вглиб Росії. На тлі паливної кризи та обвалу фондового ринку в російських елітах наростає паніка. 
Про це пише
The Washington Post.
Лише за один тиждень українські дрони вразили нафтові об'єкти по всій Росії, завод мікроелектроніки ВЗПП-С у Воронежі – він виробляє компоненти для балістичних ракет, – а також хімічне підприємство в Тулі, що є ключовим для виробництва боєприпасів. У Криму після ударів відключили світло по всьому півострову, зупинили продаж пального і оголосили надзвичайний стан.
Відомо, що виробництво бензину в Росії за тиждень з 15 по 21 червня впало на 25%, десятки регіонів ввели талони. Путін провів екстрене засідання через паливну кризу. Головний нафтозаводський актив Москви – НПЗ у столиці – після удару минулого тижня може простоювати до наступного року.
«Стан повної невизначеності, – цитує видання колишнього російського фінансового чиновника. – Відчуття, що виходу немає».
Фондовий ринок Росії з початку червня просів більш ніж на 13% – як зазначається, це найбільше падіння з вересня 2022 року, коли ЗСУ відбили значну частину Харківщини.
За попередньою інформацією, ціна на російську нафту впала до рівнів, яких не було до удару США та Ізраїлю по Ірану, – близько $50 за барель. Дефіцит федерального бюджету на кінець травня сягнув шість трильйонів рублів – вдвічі більше, ніж рік тому, і вже перевищив планку на весь 2026 рік.
«Бюджет тріщить по швах. Дефіцит величезний, а Фонд національного добробуту майже вичерпано», – сказав виданню один із російських чиновників.
На цьому тлі лідер Компартії Росії Геннадій Зюганов публічно закликав «мобілізувати» 130 трильйонів рублів із банківських рахунків громадян і бізнесу.
«Ця проблема вирішується швидко. Якби я був президентом – вирішив би одним указом», – заявив він у парламенті.
Також стало відомо, що Мінфін готує законопроєкт про можливий доступ до 40 мільярдів доларів пенсійних накопичень у приватних фондах.
«Уряд може спробувати забрати гроші будь-яким способом. Усі думають, як вивести кошти і виїхати», – розповів московський бізнесмен.
На думку аналітиків, попри весь тиск, Путін навряд чи піде на поступки – натомість, як йдеться у матеріалі, він, швидше за все, відповість новою хвилею ескалації.
«Схоже, нас чекає новий цикл ескалації», – підсумовує російський академік, близький до дипломатичних кіл.
