Поляки не збили російську ракету, натомість міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив, що польська ППО "пережила одну з найважчих ночей". Що одразу стало приводом для жартів. Але чи стане падіння ракети Х-101 підставою для швидких рішень союзників Польщі?
Майже як із дронами у вересні 2025 року
У ніч проти 30 липня під час атаки росіян на західні області України до сусідньої Польщі залетіла ракета Х-101, яку зафіксували, але не збили. Смертоносна залізяка впала поблизу села Тарнава-Кольонія у Люблінському воєводстві, залишивши по собі вирву. За щасливим збігом обставин жертв і постраждалих немає. Щоправда, визнавати факт того, що до Польщі долетіла російська ракета, польські посадовці не поспішали — спершу йшлося про "невідомий об'єкт". Згодом об'єкт таки перетворився на ракету, але прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що наразі немає підстав вважати, що російська ракета була спрямована саме проти Польщі. Водночас наголосив, що Росія намагатиметься уникнути відповідальності за цей інцидент.
"Ми були готові збити ракету, якби вона продовжила свій політ", — запевнив Туск. Від українського кордону до села Тарнава-Кольонія трохи більше ста кілометрів, які російська ракета пролетіла безперешкодно. Однак глава уряду наполягає: "Перші відомості однозначно свідчать, що відповідні служби, насамперед військові та наші пілоти, діяли дуже швидко й оперативно". Очевидно, опозиція поставить під сумнів це твердження. Річ у тім, що Польща змушена реагувати так, як того вимагає загальна політика НАТО — без ескалації, щоб, бува, чого не трапилося. Звідси і заява прем’єра Польщі про те, що ракета опинилась поблизу Любліна випадково.
Тут варто пригадати реакцію польської влади на атаку російських дронів у ніч з 9 на 10 вересня минулого року. Понад 20 БПЛА "Гербера" порушили повітряний простір Польщі. Тоді для перехоплення порушників було піднято польські винищувачі F-16, голландські F-35, італійські літаки-розвідники AWACS, у небо піднялись навіть літаки-заправники. Більшість дронів знищили, а те, що вони не несли вибухівку, дало підстави припустити, що атака була або перевіркою ефективності системи ППО, або тестом на політичну реакцію НАТО. Військові свою частину роботи виконали вправно, а от політична реакція виявилася скромною, тож уроків із того інциденту наші західні партнери не винесли.
Звідси і заява Туска про те, що російська ракета не була спрямована проти Польщі. Якби Варшава зажадала від НАТО розпочати процедуру задіювання 5 статті статуту про колективний захист, на поляків в інших столицях дивилися б вовком. Після того інциденту у Польщі ухвалили низку рішень для підвищення обороноздатності країни, однак не дослухались до пропозиції України збивати російські повітряні цілі натовськими системами ППО ще над українською територією. Тож російська ракета у поляків — не випадковість, а радше закономірність. Навіть, якщо вона і збилася з курсу. Але в цьому теж є сумніви.
Чи справді російська ракета залетіла до поляків випадково
Вторгненню "гербер" у польське небо у вересні минулого року передувало кілька подій. Перша: 20 серпня 2025 року за 40 км від авіабази, де знаходиться повітряний патруль НАТО, впав і вибухнув БПЛА. Міністр Косіняк-Камиш назвав цю подію "провокацією з боку РФ". Згодом з'явилось кілька версій, що ж це був за дрон — "Гербера", або ж "Пародія" з невеликою бойовою частиною.
Друга подія — на початку вересня з'явилась інформація, що Польща отримає 43,7 мільярда євро за програмою Євросоюзу для підвищення обороноздатності. Польські урядовці активно розповідали, як інвестуватимуть ці кошти. А вже за день стався масштабний наліт російських дронів, які довелось збивати дорогими ракетами з F-16 і F-35. Це полювання обійшлося в 1,2 млн. євро.
Цьому передувала масована повітряна атака армії РФ на низку регіонів України, зокрема Львівську область. Польську сторону завчасно повідомили про це, тож натовські літаки патрулювали повітряний простір, завдяки чому й було ліквідовано російські дрони. Втім, росіяни цілком могли промоніторитти ефективність польської ППО.
Що ж відбулося нині? Армія РФ знову обстріляла західну Україну, одна з ракет залетіла до Польщі. Росіяни, звісно, перекладають відповідальність на Україну. І не вперше. 15 листопада 2022 року у польському селі Переводів на ферму впала ракета. Сталось це під час масштабного російського ракетного удару по українській енергетиці. Москва тоді стверджувала, що це, мовляв, ракета української ППО, однак слідство цього не підтвердило. Зараз росіяни теж стверджують, що це не вони, хоча крилата ракета Х-101, як і її носії — бомбардувальники Ту-160, Ту-95МСМ — перебувають на озброєнні лише терористичної армії Путіна.
І це не всі паралелі. 29 липня президент України Володимир Зеленський відвідав Варшаву, де зустрічався з Туском. Це перший візит після гучного скандалу з орденом Білого орла, який президент Польщі Кароль Навроцький відібрав у нашого президента. Заяви українського президента і польського прем’єра обнадіювали, що історична проблематика не заважатиме міждержавним стосункам. Втім, відновлення нормальних контактів між Києвом і Варшавою для Москви — погана новина, її влаштовує, щоб українців і далі били на вулицях польських міст, а ультраправі в Польщі використовували фейкову тему "бандеризму" для внутрішніх розколів. Тож ракету на Люблін могли запустити не для того, щоб вона щось у Польщі зруйнувала чи когось убила, а щоб нагнітати протистояння між польськими політичними елітами, які пересваряться у пошуку винного за те, що ракету не збили вчасно. Звісно ж, під час сварок згадуватимуть про Україну. До слова, Навроцький перебуває у постійному контакті з прем'єром та міністром оборони щодо інциденту, але зі своєю оцінкою — не поспішає.
Остання паралель: зараз, як і рік тому, лунає багато заяв щодо готовності країн НАТО до російських провокацій чи навіть спроб вторгнення до країн східного флангу Альянсу. Ці розмови супроводжуються закликами посилити оборону, протидію гібридним впливам росіян, продемонструвати силу і єдність. Після цього інциденту саме час слова перетворити на дії. Інакше наступного разу російська ракета впаде не в полі.
