Російський ВПК не може обійтися без імпортної сировини - аналітики радять ЄС перекрити ці поставки санкціями.
Про це повідомляє Рада економічної безпеки України.
За даними звіту, протягом року Росія імпортувала кілька стратегічних мінералів військового призначення - зокрема глинозем, тантал і молібден - на суму понад 1,1 мільярда доларів.
Серед інших важливих для оборонної промисловості матеріалів - берилій, вольфрам, марганець, ніобій, реній і титан.
Ці товари потрапляють до ланцюгів поставок десятків російських компаній, що виробляють ракетні системи, літаки, бронетехніку, боєприпаси, електроніку та двигуни.
Основна частина імпорту надходила з Китаю, Центральної Азії та низки країн так званого Глобального Півдня. Водночас деякі поставки йшли або проходили через західні країни.
Дослідження охоплювало 12 місяців до березня 2025 року.
У ньому виявили сотні компаній, залучених до поставок ключових мінералів, багато з яких досі постачають продукцію військовим підприємствам. При цьому під санкціями перебуває менш ніж 5% із них.
Аналітики наголошують, що щодо кількох критично важливих матеріалів Москва не має повного циклу виробництва - від шахти до металу - і залишається глибоко залежною від іноземних переробних потужностей та імпорту.
"Висвітлення санкцій залишається пізнім, неповним або зосередженим на неправильному етапі ланцюга поставок", - ідеться у звіті.
За оцінкою центру, зусилля ЄС у цьому питанні відстають, а обмеження проти важливих руд і сполук обмежені за обсягом.
У звіті ЄС закликали ставитися до стратегічних корисних копалин як до пріоритету - подібно до напівпровідників та електроніки для виробництва зброї.
Блок також має контролювати весь ланцюг поставок, включно з посередниками - торговцями, судноплавними та логістичними компаніями.
«Зупинка поставок стратегічних мінералів неминуче призведе до дефіциту зброї в Росії та стане вагомим аргументом на користь припинення вогню. Однак це потребує рішучих економічних обмежень проти всієї екосистеми постачання — від сировини до трейдерів, експортерів і логістичних хабів», — зазначила Олена Юрченко, директорка з аналітики, досліджень та розслідувань Ради економічної безпеки України (ESCU).
Як доказ ефективності таких заходів у центрі навели приклад: після запровадження ЄС обмежень на експорт хрому кілька заводів згодом скоротили свій експорт до Росії.
