Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що протистояння між президентами США та України не зникне навіть після американських проміжних виборів
На його думку, за тиском Дональда Трампа на Володимира Зеленського стоять не лише розбіжності щодо війни, а й прагнення Вашингтона контролювати глобальні енергетичні потоки, домовлятися з Москвою та впливати на ціни на пальне. Водночас дипломат допускає, що конфлікт можна частково врегулювати.
Про це Павло Клімкін заявив у програмі "Клімкін пояснює" на LIGA.net, аналізуючи політику Дональда Трампа щодо Ірану, Росії та України, а також перспективи енергетичних домовленостей між Вашингтоном і Москвою.
"Коли мене питають, чи ця історія закінчиться після виборів, моя відповідь — ні. Чи вона може якимось чином розрулитися, хоча б частково, моя відповідь — так. Але вона не закінчиться", — наголосив дипломат.
На думку Клімкіна, щоб зрозуміти причини тиску американського президента на Україну, необхідно враховувати ширший контекст його зовнішньої політики. Зокрема, війну США проти Ірану та прагнення адміністрації Трампа стабілізувати ціни на нафту й дизельне пальне.
Дипломат пояснює: на відміну від війни Росії проти України, відповідальність за початок конфлікту з Іраном Трамп не може перекласти на попередні американські адміністрації. Тому завершення цієї війни на прийнятних для себе умовах має для нього особливе політичне значення.
"Просісти по Близькому Сходу — це взагалі помножити на нуль всю свою політичну спадщину", — зазначив Клімкін.
За його словами, одним зі способів вплинути на ситуацію Трамп вважає збільшення пропозиції нафти й дизельного пального на світовому ринку. Водночас американський президент прагне посилити контроль над енергетичними потоками в різних частинах світу.
Клімкін звернув увагу, що стратегічні інтереси Вашингтона не обмежуються Венесуелою. Йдеться також про потенціал Бразилії, Аргентини та Гаяни, які в перспективі можуть відігравати значно більшу роль на світовому нафтовому ринку.
Інший важливий напрям — Близький Схід, де американська адміністрація прагне посилити свої позиції. У цю ж логіку дипломат вписує і спроби Трампа вибудувати нову модель відносин із Росією.
За оцінкою Клімкіна, американський президент може розглядати економічні домовленості з Москвою як спосіб отримати важелі впливу на Кремль, а згодом — послабити його залежність від Китаю.
"Це гроші, це можливість контролю над Росією, як йому кажуть. А от же ж ми будемо їх контролювати і потім відіб'ємо їх від китайців", — пояснив дипломат логіку, якою, на його думку, може керуватися Трамп.
Водночас Клімкін скептично оцінює саму можливість такого сценарію. Він зауважив, що фахівці з геополітики ставляться до ідеї американського контролю над Росією з великим сумнівом.
Окрему увагу Клімкін приділив перспективам повернення російського енергетичного бізнесу до ширшої взаємодії із Заходом.
За його словами, навколо можливого придбання іноземних активів російської компанії "Лукойл", а також потенційного американського контролю над "Північними потоками" існують серйозні економічні інтереси. До таких операцій, припускає дипломат, можуть бути залучені не лише американські кошти, а й капітал із Саудівської Аравії, Катару та Об'єднаних Арабських Еміратів.
Клімкін наголошує: якщо подібні домовленості справді відбудуться, йтиметься не просто про відновлення попередніх економічних зв'язків, а про новий рівень взаємодії між західними країнами та Росією.
"А що буде в якийсь момент, якщо цинічна Європа все одно вирішить знову якось ковтати російський газ? А потім американці скажуть: та от же ж ми контролюємо, це безпечна історія", — застеріг він.
На думку дипломата, така модель створює ризики для України. Адже контроль над енергетичною інфраструктурою чи постачанням палива сам по собі не означатиме, що Росія перестане використовувати енергетичні ресурси як інструмент політичного впливу.
Саме поєднання енергетичних інтересів, розбіжностей щодо Росії та особистого протистояння лідерів, за оцінкою Клімкіна, робить нинішній конфлікт довготривалим.
Дипломат звернув увагу, що Трамп намагається впливати не лише на політичні процеси, а й на очікування учасників енергетичних ринків. Зокрема, його публічні заяви про домовленості щодо припинення ударів по енергетичній інфраструктурі можуть бути спробою продемонструвати, що він здатний швидко стабілізувати ситуацію.
"Коли він пише, що у нас енергетичне перемир'я, і всі будуть його дотримуватися, і всі взагалі не знають, про що йдеться, то це насправді спроба вплинути на ринки", — сказав Клімкін.
На його думку, Трамп неодноразово вдавався до подібної тактики. Однак політичні заяви американського президента не обов'язково означають, що сторони справді погодили конкретні умови домовленостей і готові їх виконувати.
Проміжні вибори у США можуть змінити внутрішньополітичні обставини, у яких діє Трамп, але, за оцінкою Клімкіна, вони не усунуть фундаментальних суперечностей між Вашингтоном і Києвом. Причина полягає в тому, що ці суперечності стосуються не лише особистих взаємин президентів. Вони охоплюють різне бачення завершення війни, ставлення до економічних відносин із Росією та готовності України погоджуватися на американські пропозиції, якщо вони не передбачають взаємних зобов'язань Москви. Тому дипломат допускає часткове врегулювання конфлікту, однак не вважає, що після виборів протистояння зникне саме собою.
