Деякі з їхніх підрозділів – уже на грані бунту. Про це свідчать численні перехоплення СБУ.
Ось, як у цій розмові «відказника» з матір’ю. Вояк із Краснодарського краю каже, що йому набридло «сидеть, смотреть, как по нам лупят, а мы в ответ ниче не можем сделать». Не має більше «ни физических, ни моральных сил».
Скаржиться, що про його підрозділ складають легенди як про «смертный полк». Мовляв, вже перевершив усіх за обсягом втрат. Тож більше не хоче бути «фаршем». Зрештою, як і більшість його колег, 90% з яких також відмовилися йти у новий наступ: «…нас со 150 человек - 130 таких, как я».
Говорить, що після того, як полковнику не вдалося переконати їх піти в атаку, до них привезли священика. Але на пропозицію «відказників» очолити колону, що їде на передову, відмовилися і полковник, і церковник. Послалися на те, що у них «другие задачи». Тож солдати у відповідь «…мы спокойно, плюнув им под ноги, пошли».
Командування на такий саботаж ніяк не реагує, бо «…у каждого автомат, боеприпасы. Никто не знает, что у человека в голове. Сейчас он на нашего быканет, того перемкнет, в ногу шмальнет…».
Тож поки ворог втрачає мотивацію, ми продовжуємо захищати Батьківщину!
Слава Україні!
