Рашистські інформвійська, за кураторства адміністрації президента РФ, 14-15 лютого провели чергову кампанію в інформаційному полі Німеччини. Її мета – дискредитація Президента України Володимира Зеленського та зменшення міжнародної підтримки України.
Журналістам німецького видання «Deutschland-Kurier» було передано матеріали, начебто захоплені росіянами в регіональному відділенні СБУ Маріуполя. В переданих «документах» йдеться про начебто ведення спецслужбою України роботи по Місії ОБСЄ на Донбасі.
Стаття в «Deutschland-Kurier» мала назву: «Хороший пан Зеленський: його спецслужби шпигували за співробітниками ОБСЄ?»
Для поширення матеріалу серед німецької публіки у соціальних мережах, було задіяно так звану «фабрику фейків», яку курує Олексій Гореславський. До 2020 року він обіймав посаду заступника глави управління громадськими проектами адміністрації президента РФ. Нині – керівник створених під кураторством АП РФ організацій АНО «Діалог» та АНО «Інститут розвитку інтернету», які безпосередньо залучені до ведення інформаційної війни на європейському напрямку.
Для створення враження широкого обговорення теми, «фабрика фейків» підготувала стандартні «коментарі», які поширюються під публікаціями матеріалу в соцмережах, зокрема:
1. Я не розумію, навіщо ми продовжуємо підтримувати режим, від якого з кожним днем все гірше пахне.
2. З Україною настав час закінчувати. Нехай Путін із нею розбирається.
3. Підтримка України спричинила катастрофу економіки Німеччини. Англійська преса відкрито зловтішається з приводу наших труднощів. Час припиняти це самогубне божевілля.
4. Україна – слухняна маріонетка Вашингтона та Лондона. Якби там не схвалили таку поведінку – українці не наважилися б шпигувати за ОБСЄ.
5. Я ніколи не був прихильником конфлікту з Путіним.
6. Потрібно розуміти, що Путін не проти Німеччини, а проти того, щоб українці воювали один з одним.
7. Нам не варто більше підтримувати Зеленського.
8. Президент Зеленський дуже мила людина, але вірити йому чомусь не хочеться.
Треба зазначити, що «гібридна» війна путіна проти України ведеться багато років поспіль. Щедрі фінансові вливання країни-окупанта дозволяють купувати лояльність окремих журналістів, експертів та політиків.
