Влада Узбекистану закликала громадян країни, що проживають у Росії, не погоджуватися на роботу, яка передбачає відправку на війну в Україні. 
Агентство із зовнішньої трудової міграції
попередило, що за законодавством Узбекистану найманство карається позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років.
«Деякі канали новин поширюють оголошення про запрошення громадян Узбекистану та Киргизстану на роботу в Росію за високу зарплату. Основною метою цих оголошень є залучення громадян у зони конфлікту між Росією та Україною. У зв'язку з цим просимо наших співвітчизників не вірити неофіційним оголошенням щодо пропозицій роботи за кордоном», – зазначається у повідомленні.
Раніше центр журналістських розслідувань MediaHub опублікував розслідування про вербування узбеків та киргизів на війну в Україні через приватну військову компанію «Вагнера». Для цього в соцмережах розміщують оголошення про нібито набір у приватні охоронні підприємства. В таких оголошеннях обіцяють 100 тис. рублів та допомогу в отриманні російського громадянства. Проте насправді за вказаним номером пропонують вирушити до України для «виконання завдань у зоні спецоперації на користь Міноборони Росії». Тим, хто погодився на роботу, пропонують приїхати в хутір Молькіно в Краснодарському краї.
Узбекистан та Киргизстан офіційно займають нейтральну позицію щодо війни в Україні. Після публікації розслідування біля будівлі МЗС Киргизстану пройшов пікет із вимогою вжити заходів щодо приватної військової компанії «Вагнера».
Приватну військову компанію «Вагнера» пов'язують із прокремлівським бізнесменом Євгеном Пригожиним, відомим як «кухар» президента Росії Володимира Путіна. Люди, які формально працюють у цій структурі, не мають офіційно відношення до російських збройних сил, однак вони виконують завдання у зонах бойових дій, користуються інфраструктурою і транспортом, що належать Міноборони, а також отримували бойові ордени і медалі. За роки існування ПВК «Вагнера» встигла взяти участь у бойових діях у Сирії, Лівії, ЦАР, Мозамбіку та Судані. У грудні 2021 року формування потрапило під санкції Євросоюзу: обмеження було запроваджено проти восьми найманців та трьох юридичних осіб, з якими ті підписували контракти.
За даними Міжнародної організації з міграції, у Росії працюють близько 4 млн мігрантів із Центральної Азії: два мільйони – з Узбекистану, мільйон – з Киргизії, мільйон – із Таджикистану та 200 тисяч – із Казахстану.
