В лавах ЗСУ, крім самих українців, воюють іноземні добровольці. Серед них є представники колишніх радянських республік – зокрема, чеченці. 
Видання
The New York Times опублікувало статтю про цих людей.
Як пише видання, всі ці народи мають власну історію протистояння Москві та керівництву президенту Володимиру Путіну.
«Ми бачили, що відбувається, – сказав Муслім Мадієв, заступник командира чеченського батальйону. – Україні не бракує чоловіків, але ми повинні приєднатися і бути частиною цієї війни».
Багато добровольців уже жили чи були на заробітках в Україні, або ж шукали притулку від політичного гніту на батьківщині. Деяким з них довелося добиватися віз та посвідок на проживання, а бажання долучитися до боротьби викликало підозри в українських чиновників і командирів, які побоюються диверсантів.
Мадієв – ветеран двох воєн у Чечні проти Москви, був соратником Джохара Дудаєва, колишнього радянського генерала, який очолював спробу Чечні отримати незалежність від Росії в 1990-х роках. Вигнаний з Чечні він оселився в Україні у 2016 році.
Його батальйон, названий на честь покійного чеченського лідера, є одним із кількох чеченських підрозділів, які приєдналися до України у її боротьбі проти Росії в останні роки після повстання підтримуваних Росією сепаратистів на сході України в 2014 році та анексії Криму. Мадієв не сказав, скільки у нього активних бійців, зазначивши лише: «Нам достатньо».
Він говорив про російське вторгнення так, як це роблять багато українців, кажучи, що якщо Москву не зупинити в Україні, вона буде загрожувати багатьом іншим країнам Європи. Але молодші бійці його батальйону йдуть далі.
«Наша мета – звільнення Чеченської Республіки Ічкерія, – сказав чеченський боєць з позивним «Мага», – і допомогти всім народам, які цього хочуть, отримати свободу».
У відповідь на заклик президента України Володимира Зеленського на початку війни тисячі добровольців прибули із західних країн, зокрема зі США та Британії. Більшість приєдналася до Інтернаціонального легіону, який був визнаний українським урядом та інтегрований до української армії.
Знання Росії та росіян і ненависть до Москви зробили волонтерів хорошими агентами під прикриттям для Києва. Деякі українські чиновники та законодавці навіть висловили підтримку їхнім ініціативам. У жовтні, наприклад, український парламент визнав Чеченську Республіку Ічкерія окупованою Росією.
Але вони також стикаються зі значними ризиками, враховуючи характер їхньої роботи в тилу ворога. Не лише російські громадяни, а й фактично будь-які солдати під прикриттям, захоплені російськими військами, зазнають жорсткого поводження.
